І тільки…бо трускавка (в літературній мові – полуниця) насправді ніякого стосунку до назви міста Трускавця немає, хоча слов’янські народи знали про лісову суницю ще з Раннього Середньовіччя.
Окремий сорт лісової суниці, яка мала розміри плодів більші, аніж у європейських видів цієї культури і з часом культивувалася в полуницю (місцевий діалект – трускавка) в Європу було завезено у 1714 ст. з Чилі (Південна Америка) французьким морським офіцером А. Ф. Фрезьє. На той час Трускавець як поселення вже існувало зі сформовано назвою – Трушкавєц чи Трускавєц, про що свідчать письмові джерела.
Версії походження назви “Трускавець” від слова “трускавка” довгий час дотримувались дописувачі з історії Трускавця та особливо її поширювали екскурсоводи, бо вона насправді гарно сприймалась загалом, була достатньо простою та водночас смачною. Проте по сьогоднішній день серед колишніх та сучасних дослідників історії Трускавця немає одностайності в питанні походження назви нашого міста.
Одна з найбільш вірогідних версій, яку пропагував директор Львівського історичного архіву, трускавчанин Орест Мацюк та львівський історик Ярослав Ісаєвич опирається на те, що “Трускавець” – ополячена відприсвійна назва місцевості Трушковичі, яка в свою чергу взяла початок від старослов’янського імені Трушко, мабуть одного із перших поселенців у цій місцевості.
В давніх документах назва села зустрічається як Трушкович, Трушкавич, Трушковиця, Трушковєц, Трушкавєц і в кін. ХVII ст. як Трускавєц, в українському варіанті – Трускавець. В результаті переговорного процесу купівлі-продажу в 1469-1471 роках, брати Іван та Станіслав Коритки передають право пожиттєвої оренди на королівське село «Трушковиця» двом шляхтичам із сусідніх сіл, Гнатові з Тустанович та Андрієві з Любенич (Любинців).
Трускавець також згадується в інвентарі коронного архіву Яна Замойського, складеного в Галичі 29 червня 1427 року, де подається перелік шляхти різних руських (галицьких) повітів, і де згадується Станіслав Коритко, як власник маєтку Трускавець в Перемишльському повіті.
Цікавою видається версія про те, що Трускавець походить від литовського слова «друска», що в перекладі на українську мову означає «топка кухонної солі». Ця версія ніби і має пряме відношення до солеварного промислу, яким займалося місцеве населення протягом декількох століть, та вона не приймається, як вірогідна, через відсутність письмового підтвердження, як і багато інших …
Описувач історії Трускавця, наш земляк отець Олекса Пристай схильний дотримуватись версії, що назва походить від різновиду місцевих черешневих дерев – хруставок, плоди яких які б не були дозрілі, хрустіли при поїданні, звідси «Хруставець» – «Трускавець». Не виключеною також є можливість походження назви від різновиду маку, який знаходимо в «Довіднику рідкісних рослин», з аналогічною назвою – «трускавець». Цвітіння макових долин в цій чудодійній місцині могло також принести поселенню і відповідну назву..?
Досліджуючи історію перебування на території Дрогобиччини хорватів, аланів та їхніх етнокультур, краєзнавець та викладач слов’янських мов і літератури ДДПУ ім. І. Франка Євген Мельник прийшов до свого логічного висновку про походження назви «Трускавець». Використовуючи методику відомого словенського дослідника Матея Бора, він розклав слово на частини, кожна з яких щось означає: «Т-рус-к-авець», де “Т” – це залишок доінєвропейського іменного префікса, який у слов’янських мовах зберігся у деяких власних назвах, що означає “той”; частина «рус» – це прикметник, який часто додається до назви українських сіл, де проживали русичі, які знаходять поряд з іншими селами, заселеними іншими народами; “к” – прикметниковий суфікс; частина «авець» – похідне від слова «обич», яке в свою чергу походить від праслов’янського «бути» (укр. обістя, обитель) тобто поселення і означає не процес поселення на якійсь території, а віковічне існування на даній території. Разом з цим він стверджує, що Трускавець, як населений пункт існує з кінця ІІІ ст. до н.е., коли припинилася ворожнеча хорватів з русинами і розпочався довготривалий процес асиміляції, тобто формування народу, який в ХІ ст. називався русинами, а згодом галичанами.
А можливо до появи білих хорватів територію сучасного Трускавця заселяли інші племена, зокрема етруски, які відійшли у гірську місцевість з появою войовничих хорватів. Звідси і версія походження назви “Трускавець” від назви “етруски”, яку висуває Літописець В’ячеслав з Дрогобича і яка також має право на існування при детально обґрунтованому історичному дослідженні.
На сьогодні питання походження назви міста Трускавця залишається відкритим і чекає на своїх дослідників, яким можливо в майбутньому допоможуть ще й археологічні розвідки в цій місцевості, яких на жаль до цього часу не проводилось.
Галина КОВАЛЬ
директор музею міста-курорту Трускавця
