Важливою складовою західноукраїнського гімнастично-спортивного руху в Галичині була організація «Луг», започаткована у 1925 р. визначним громадсько-політичним та військовим діячем Романом Дашкевичем. Лугові товариства були створені з метою національно-патріотичного виховання української молоді.
У дотеперішній українській історіографії немає ґрунтовних праць присвячених діяльності товариств «Луг» на Брідщині. Перед дослідниками лугового руху (1925–1939) передовсім стоїть проблема пошуку та опрацювання відповідних документів та матеріалів. Якщо про діяльність інших товариств того часу таких як «Сокіл» і «Пласт» відклалися окремі фонди, зокрема у Центральному державному історичному архіві України у Львові: 312 («Українське спортивне товариство «Сокіл-Батько», м. Львів») та 389 («Верховна пластова команда, м. Львів») то архіву лугового руху не пощастило. У 1939 р. голова організації «Великий Луг» у Львові Роман Дашкевич знищив усі документи товариства (листи, звіти, статути, періодику тощо) щоб вони не потрапили до більшовиків (розповідь сина Романа Дашкевича, історика Ярослава Дашкевича (1926–2010); записав Андрій Сова 30 січня 2006 р. у Львові). З огляду на це, дослідникам доводиться відшукувати окремі документи лугових осередків, а це, як правило, листи, повідомлення про заходи, статути тощо, в інших фондах ЦДІА України у Львові: 312 («Українське спортивне товариство «Сокіл-Батько», м. Львів»), 348 («Товариство «Просвіта», м. Львів»), 389 («Верховна пластова команда, м. Львів») та ін. Багато документів та світлин з діяльності лугового руху Галичини містяться в приватних збірках, архівах та музеях.
Поява товариства «Луг» у селі Ясенів (тепер Бродівського р-ну Львівської обл.) датується 17 квітня 1927 р. Саме тоді відбулися загальні збори, які легалізували ясенівську лугову організацію. На зборах було обрано Раду, до якої увійшли: голова Микола Козлинський, містоголова (заступник) В. Біда, господар В. Селюк, секретар М. Костишин, скарбник Т. Семенюк, виділові: Петро Повідайко, Іван Джек, Г. Юрків, П. Соловій. Членами ревізійної комісії стали М. Юрків, Степан Пашко та Іван Філюк. Невідомий автор 25 червня 1927 р. у луговому часописі «Вісти з Лугу»у статті «Луг» Ясенів» повідомляв: «Рада Т[оварист]ва відразу взялася до праці і є надія, що під її проводом Т[оварист]во буде гарно розвиватися, та стане взірцевим товариством в повіті». Упродовж 1927 р. луговики зуміли збільшити свої кількісні та якісні показники. Членам товариства вдалося організувати та провести чотири свята і одну аматорську виставу. Станом на лютий 1928 р. «Луг» у селі Ясенів нараховував 130 членів, з них 60 луговиків, 40 луговичок та 30 членів-прихильників. У 1933 р. товариство змінило статут. Голова лугової організації в Галичині Роман Дашкевич з цього приводу зазначав: «[…] по переговорах з владою організація могла бути або пожарнича, або руханково-спортова. Одного з другим не вільно було лучити. Пускатися на пожарні організації було не практично, бо сикавки (вогнегасники. – А. С.) були дорогі, а коли «Луги» невчасно прибували на пожар, то таке товариство ліквідовувалося… Тому більшість організацій були руханково-спортового характеру». Після зміни статуту, на початку 1934 р. «Луг» у селі Ясенів налічував 90 луговиків і 18 луговичок, крім того малих луговиків 10, невправляючих (тих, що не займалися руханковими вправами) – 8. З усіх членів лише 9 мали затверджені лугові однострої. Старшина товариства «Луг» у селі Ясенів плекала надію у 1934 р. придбати однострої для всіх членів організації.
Члени товариства «Луг» с. Ясенів, окрім праці у себе в селі та Брідщині, брали активну участь у заходах, які проводила організація «Луг» (з 1932 – «Великий Луг») у Львові, зокрема з’їздах, святах тощо.
20 березня 1934 р. відбувся з’їзд лугових товариств Галичини у Львові. На нього прибуло 84 делегати майже зі всіх повітів, де існували лугові осередки. Згідно затвердженого статуту «Великого Лугу», нарадами з’їзду керували голова Роман Дашкевич, заступник Михайло Козланюк, секретар Василь Жовнір. На з’їзді були присутні представники від української преси: «Свободи», «Діла», «Нової Зорі», «Неділі», «Хліборобського Шляху». Програма з’їзду передбачала: 1) відкриття з’їзду; 2) звіти: а) загальний; б) організаційний; в) секретаря; г) скарбника; д) контрольної комісії; 3) вибір нової старшини товариства «Великий Луг»; 4) ухвалення величини членських внесків; 5) реферат на тему «Як вести місцевий Луг»; 6) різне: внесення, побажання, запити. Роман Дашкевич у привітальному слові зазначив: «Літа найбільшого занепаду Лугової організації це літа від 1929 р. до вироблення нових статутів (починаючи з 1932 р. – А. С.). […] нині по півтори роках праці на нових статутах бачимо, що ми зробили добре. Це, що делєгати Уряду Фізичного Виховання і Військового Підготування мають право контролювати Луги, мають право приходити згідно зі статутом на загальні збори чи засідання Старшини, не перешкоджує нам зовсім у нашій праці». На з’їзді відбувалися дискусії та виступи членів організації з різних питань. Серед доповідачів був Павло Кавич, який проінформував присутніх про діяльність товариства «Луг» у с. Ясенів. У «Вістях з Лугу» з цього приводу повідомлялося наступне: «Павло Кавич з Ясенова повіт Броди змальовує обставини праці свойого Луга. Луг в Ясенові заложений в 1927 р. В минулому році вони змінили статут на новий, праця йде добре, хоч від часу до часу приїдуть студенти, наговорять і треба ті їх блуди знова направляти. Він сам та товариші стараються заложити Луги в сусідних селах. Справу і діяльність Лугової організації вповні оцінить щойно пізніше історія. Луговий Провід не повинен перейматися напастями, бо в нас це вже нераз було, а ми Луговики повинні повести як найбільшу працю, щоби нашу організацію поставити як найліпше».
24 травня 1936 р., з нагоди 10-ліття від дня загибелі Симона Петлюри, у Львові проведено Лугове свято. У заході взяло участь 2528 членів, з яких 1360 луговиків в одностроях та луговичок в народних строях. Брідщину представляли товариства «Луг» із сіл Боратин – 8 осіб, Лешнів – 11, Ясенів – 13. Зазначена кількість осіб вказує, що найчисельнішою луговою делегацією Брідщини була саме ясенівська.
4–5 липня 1937 р. у Львові відбулося одне із найбільших Лугових свят. На нього прибуло 4501 член «Лугу». Брідщину представляло 595 осіб, з них 466 луговиків та 129 луговичок: Боратин – 21 луговиків, Берлин 8 луговиків та 9 луговичок, Білявці – 9 і 6, Бучина – 11 і 1, Вербівчик – 5 і 5, Гаї Дубиські – 6 і 2, Гаї Дітковецькі – 19 і 6, Гаї Старобрідські (тепер с. Гаї) – 14 і 5, Голосковичі – 9, Заболотці – 23 і 23, Корсів – 11, Клекотів – 17 і 5, Конюшків – 45, Лешнів 28 і 7, Лісове – 15 і 12, Літовище – 14 і 4, Монастирок – 13 і 2, Нем’яч – 14, Накваша – 23 і 15, Піски – 13 і 2, Попівці – 20 і 8, Пониква – 4, Ражнів – 16 і 1, Салашка – 30 і 8, Старі Броди – 11, Суховоля – 17 і 5, Черниця – 14, Шнирів – 15 і 3, Язлівчик – 11, Ясенів – 10.
Завдяки й членам товариства «Луг» культурно-освітній рівень мешканців села Ясенів у міжвоєнний період постійно зростав. З цього приводу Т. Дворянівський (Дворановський) писав: «В період між двома війнами культурно-освітній рівень стояв досить добре. В селі була кооператива, а пізніше відчинено філію, було спортово-виховне товариство «Луг», читальня «Просвіти» і бібліотека, драматичний гурток, який часто давав вистави; був зорганізований хор».
У 1920–50-их рр. чимало луговиків Ясенова були членами націоналістичних організацій та брали участь у визвольній боротьбі українського народу. Жителька села Ясенова Ганна Думанська згадувала: «Молодь, юнаки, які належали до товариства «Луг» (його провадив Кавич Павло), всі вони були членами ОУН. Перший арешт багато змінив, 1939 р. 21 листопада ці хлопці дістають наказ перейти кордон. То були Таранюк Ярослав, Думанський Евген, Кіндзілевич Ілярій. Вони переходять кордон в Німеччину, попадають в легіон Романа Шухевича, так званий «Нахтігаль». Кіндзілевич ще переходить назад кордон, ховається. А родину його вивезли в Сибір. Коли німці ввійшли на наші землі, арештували його. […] Доля Таранюка невідома, а Думанський їде на Київщину (Біла Церква). Їх була там група, організовували церкви, школи і гуртували молодь. Коли почались масові арешти, німці засудили його до смертної кари. Друзі допомогли, визволили його. […] Загинув в криївці в селі Гаї Дітковецькі, де їх було 6 повстанців». У 1940-их рр., перебуваючи в українському збройному підпіллі, загинули й брати, у минулому члени «Лугу» Петро і Михайло Юраси. Петро Юрас – «Бурлай» віддав своє життя за Україну 10 січня 1946 р., Михайло Юрас – «Змій» – 1 січня 1949 р.
Товариство «Луг» у с. Ясенів мало свою печатку. Один документ з її відбитком знайдено у 348 фонді («Товариство «Просвіта», м. Львів»). Це – лист старшини лугового осередку Ясенова до товариства «Просвіта» у Львові, завірений головою М. Повідайком та писарем Михайлом Козлинським, датований 5 березня 1930 р. Печатка ясенівського «Лугу» є овальної форми, розмірами 45х35 мм. Відбиток чорнильний, червоний, без зображення, доброї якості. Леґенда печатки виконана друкованим шрифтом, напис україномовний: «РУХАНКОВЕ ТОВАРИСТВО І СТОРОЖІ ОГНЕВОЇ «ЛУГ» в ЯСЕНОВЇ», текст розділений зірочкою. Можна припустити, що дана печатка використовувалася у діяльності до 1933 р. – зміни статуту лугової організації у с. Ясенів. За композиційним оформленням та розмірами печатка є такою ж як печатка товариств «Луг» у с. Дуб’є на Брідщині та с. Ліщанці (тепер село Бучацького р-ну Тернопільської обл.).
Нижче подаємо опис та зображення печатки товариства «Луг» у с. Ясенів:
Матеріал: червоне чорнило.
Форма: овальна.
Розмір: 45х35 мм.
Зображення: без зображення.
Легенда: РУХАНКОВЕ ТОВАРИСТВО І СТОРОЖІ ОГНЕВОЇ «ЛУГ» в ЯСЕНОВЇ. Текст розділений зірочкою.
Датування: 5 березня 1930 р.
Місце зберігання: ЦДІА України у Львові. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 491. – Арк. 13.
Документ
До числа 136/30. – [печатка]
До
Славного Товариства «Просвіти»
у Львові.
Руханкове Т[оварист]во, і сторожі огневої «Луг» в Ясенові, отсим прохає ласкаво вислати книжочку (жарт на 1 дію) під назвою, – «Дражони».
Книжочку прохаєм слати як найскорше, і на руки секретаря Т[оварись]кого Михайла Козлинського.
Очікуючи скорого надіслання, остаємо –
З пошаною!
[печатка] Ясенів дня 5/ІІІ.[1]930. р.
За Старшину Т[оварист]ва «Луг»
/М. Повідайко/ /М[ихайло] Козлинський/
голова писар
Точна адреса:
До
Руханкового Т[оварист]ва, і сторожі огневої
«Луг»
На руки писаря, Михайла Козлинського.
- w. Jasionowie.
- p. locco, k. Zabłoćice(Заболотцї)
pow. Brody.
ЦДІА України у Львові. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 491. – Арк. 13.
Оригінал. – Рукопис. – Чорнило.
Андрій СОВА
історик
Джерела та література:
- Стрільчук В. Молодіжна організація «Луг» на Брідщині // Брідські вісті. – Броди, 2007. – Березень. – № 2. – С. 3.
- Сова А. Діяльність організації «Луг» на Брідщині (за матеріалами часопису «Вісти з Лугу») // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Матеріали п’ятої краєзнавчої конференції, присвяченої Дню пам’яток історії та культури). – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2011. – Вип. 4. – С. 104–109.
- Сова А. З історії української сфрагістики Брідщини: печатка товариства «Луг» у селі Ясенів // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Матеріали десятої краєзнавчої конференції. – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2016. – Зб. 9. – С. 50–53.
