Найближча до Ратуші в’язниця у Львові знаходилася на вул. Князя Романа 3. Вона, як і «Бригідки», облаштована в колишньому монастирі. Для цього його перебудували, а старі підвали частково засипали, поховавши історію. У цій тюрмі майже рік тримали Івана Франка.
Львів’яни рідко заглядають сюди, а дарма! Це маловідомий та дуже цікавий закапелок міста. Він вражає своїми розмірами та історією. Наприклад, недавно тут знайшли розписи що залишилися від костелу св. Леонарда. Під ним знаходяться засипані підземні ходи.
За фасадами кам’яниць на вул. Князя Романа, площах Галицька та Соборна ховається величезний внутрішній двір. Ззовні ніби звичайні будинки, а всередині наче місто в місті. По центру розташований колишній монастир Кармелітів Взутих.
За Австро-Угорщини монастир закрили та перетворили на тюрму. Вони розібрали костел св. Леонарда, який прилягав до монастиря, та засипали більшість його підземель. З тих, які залишилися відкритими, зараз можна оглянути напівзасипані арки, що вели кудись далі.
Всередину дворика найзручніше потрапити через вулицю Шухевича. Тут знаходився в’їзд у Науково-Дослідний Інститут «Елвіт». Там, де колись тримали в’язнів, потім сиділи радянські інженери 🙂 Інститут ЕЛВІТ розробляв електроніку, зокрема, і для підводних човнів. З настанням незалежності він занепав.
Одразу навпроти в’їзду у двір, на зовнішній стіні монастиря, бачимо образ черниці. Ця стіна колись була в серці костелу – його вівтарі. Сучасне фото зроблене з місця де молилися прихожани. Поруч видно замуровані вітражі костелу. І хоча про цей розпис відомо ще з 2021 року, станом на кінець 2022 року жодних консерваційних робіт тут не провели. Можна було хоча б дашок повісити 🙁
Будівлю монастиря починаємо оглядати з його підземель. Вони утворюють цілий лабіринт заплутаних ходів та кімнат. Кидається в очі, що рівень ґрунту тут колись був на метр нижчим ніж є зараз. Це видно по дверним проємам і аркам – вони добудовані вгору до нормальної вистоти.
На першому поверсі будівлі колись стояли станки. Зараз від них залишилася хіба що купа бруду та плями мастила на паркеті. В радянський час до станків проклали труби вентиляції які виходили аж на саме горище. Тим самим, брутально пробиваючи старі перекриття будівлі.
На другому і третьому поверхах монастиря розташовувалися камери для ув’язнених. До сьогодні збереглися решітки на вікнах та номерки над дверима. В одному місці, з під шару штукатурки, проступає надпис латиною:
«Primum est scientieae studium auaerere DEUM, deinde honestatem vitae cum innocente opere. Isidorus».
В перекладі він означає: «Перше завдання вченості – шукати Бога, далі – честивого життя і невинності в ділах. Ісидор».
Дуже вдале висловлювання, адже зараз триває перебудова приміщення під Creative Hub. В 2021 році Львівська Політехніка отримала грант від держави. Вони взялися за реконструкцію: почали встановлювати опалення та міняти дах. Для чогось, також, здирають старий паркет.
Піднімаємося на горище і, замість темряви та багатовікової пилюки, бачимо небо. Ми застигли в ступорі. Кілька десятків метрів бляхи тут просто відсутні! Дощ і сніг напряму попадають на перекриття старого монастиря! Це триває настільки довго, що вже навіть своя зелень виросла, а плями води є поверхом нижче!
Вибираємося на вершечок даху щоб повністю оцінити масштаб катастрофи. Частина монастиря має хоч і стару, але ще цілу покрівлю. Інша частина будівлі в 2021 році отримала нову, сучасну бляху. А от п’ять метрів між ними сіяє пустотою. Стару бляху здерли, а нову не поклали. Найдивніше, що нова бляха є, – але вона акуратно поскладана збоку. Це явна безгосподарність лишати дах ненакритим стільки часу.
З даху нам відкривається чудовий краєвид на Ратушу, внутрішній дворик монастиря та ТЦ «Роксоляна». На одній зі стін помічаємо вицвівший напис англійською мовою. На горищі монастиря, також англійською, писало “no smooing”. Стан їх плачевний, майже як в монахині з настінного розпису.
Спускаємося вниз та, з сумом і радістю, покидаємо будівлю монастиря. З сумом: бо вона руйнується через безгосподарність власників. З радістю: бо ми відкрили для себе ще один невідомий куточок Львова. І описали його для Вас.
Як бачимо, у Львова ще багато таємниць які потрібно розгадати. То ж підписуйтеся на наш Телеграм канал щоб не пропустити жодної з них!
Андрій РИШТУН
Використано матеріал з сайту RDZS.ORG