В четвер, 26 січня 2017 року, на камерній сцені театру імені Марії Заньковецької відбулася прем’єра вистави за п’єсою Романа Горака про легендарну жінку, прототипом якої стала відома письменниця Марко Вовчок.
Режисер-постановник вистави, народна артистка України Алла Бабенко, вже тривалий час виношувала ідею постановки про Марію Олександрівну Вілінську, але не було цікавого драматургічного матеріалу. П’єса Романа Горака максимально передала світоглядне бачення режисерки.
Загалом постановка – це літературна композиція у виконанні трьох прекрасних актрис театру Марії Заньковецкої народної артистки України Олександри Бонковської, Христини Гузиль та заслуженої артистки України Наталії Лань.
“Моя героїня – надзвичайно неосяжна. І якщо мені вдалося передати хоча б якусь частинку, то вже дуже добре, тому що її життя – це роман. Її творчість, яку ми знали з дитинства – ми знали мало, знали мало її біографії, а це світова людина. Вона багато їздила по Європі, знала 10 мов, була людиною світу та попередила свій час. Вона навіть організувала журнал, де перекладачами мали бути тільки жінки. Така надзвичайна жінка”, – ділилася враженнями заслужена артистка України Наталія Лань.
До роботи над постановкою Алла Григорівна, у якості художника-постановника, запросила Олександра Оверчука заслуженого діяча культури Польщі.
“Мені дуже радісно працювати в такій команді, оскільки режисерська концепція дуже міцна, а матеріал не є простий. Мова йде про Марко Вовчок (Марію Вілінську), жінку другої половини ХІХ ст. , котра, як і Леся Українка, піднімала на собі тему жіночої свободи, жіночої волі і, водночас, застерігали за собою беззаперечне право на творчість. Коштувало це їм дорого, ми навіть не усвідомлюємо яким коштом тоді їм доводилося пробиватися до права на творчість. Тож матеріал був непростим, але мені здається, що зробили усе можливе, а тепер віддаємо це на суд глядача”, – розповів Олександр Оверчук.
Загалом вистави Алли Бабенко на камерній сцені дуже часто зачіпають глядача за ті фібри душі, які переконують, що її роботи є вартісними і часто вкрай необхідними. Саме Алла Григорівна Бабенко працює над тим, щоб привернути увагу до багатьох забутих жіночих імен з української літератури та культури.
“Вперше за мій великий життєвий досвід я не знаю як назвати свого персонажа. Тому що Марко Вовчок грає моя колега Наталя Лань. Я людина , яка досліджує її творчість і намагається донести людям в залі, яким непростим і великим світом є творча особистість, особливо жінка. Жінка, яка має велику душу, великий талант, своє особисте життя. В якої були дуже непрості обставини, але той творчий потенціал, який в неї був, знаходив вираз навіть в тих обставинах – заборони на українську мову, українське слово, українське книгодрукування. Марко Вовчок ми вивчали в школі, ми знаємо її твори, але ми зробили спробу зазирнути за куліси її душі, її особистості, адже наших шкільних знань замало, щоб оцінити постать цієї надзвичайної жінки”, – поділилася народна артистка України Олександра Бонковська.
У театрі сподіваються, що ця постановка Алли Григорівни Бабенко припаде до душі справжнім поціновувачам і творчості Марка Вовчка, і Романа Горака, і самої Алли Григорівни. До слова, це вже не вперше п’єса Романа Горака стає постановкою на заньківчанській сцені. Попередні творчі проекти була напрочуд цікавими та успішними.
“Постаттю Марка Вовчка Алла Григорівна цікавилася вже дуже давно, але не було потрібного матеріалу. Врешті до її рук потрапив текст Романа Горака над яким вона працювала. Власне з цього тексту постала п’єса на сцені нашого театру. Ми дуже сподіваємося, що вона знайде глядача різного віку, що це не будуть лише старші люди або надто молоді, адже Марко Вовчок була жінкою світу і дуже недооціненою. В школі ми просто зупинялися на тому, що вона є авторкою народних оповідань та й по всьому. В свій час вона жила в Європі, де їй майже поклонялися. Її дуже любили чоловіки і не лише за красу, розум, вміння вести себе в товаристві, за перекладацький хист, а й за те, як жінка в цей час може бути жінкою світу. Вона досягла дуже багато того, що сьогодні не під силу багатьом жінкам. І нам залежить, щоб усі, хто прийде до театру та передивитися виставу «Та, котру любили», присвячену Марії Вілінській, зрозуміли, яка жінка колись жила в Україні і про яку ми неправомірно забули”, – зазначила редактор літературної частини театру імені Марії Заньковецької Леся Кічура.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
