12 листопада 2015 року в приміщенні художньо-меморіального музею Олекси Новаківського (вул. Листопадового Чину, 11), в його творчій майстерні відбувся вечір пам’яті митця під назвою «Святоюрський маг».
“Новаківський був для нас, учнів, не сухим професором чи наставником, а батьком і товаришем. Своєю постаттю, рішучістю, безкомпромісною посвятою родинних і особистих інтересів давав нам приклад як працювати для мистецтва.”
(Григорій Смольський, учень Мистецької школи Олекси Новаківського)
Програма вечора була цікавою, динамічною та настроєною. В майстерні мистця зібралися шанувальники його творчості, молоді художники, мистецтвознавці та люди мистецтва. Вечір, автором і ведучою якого була Ірина Різун, якось з перших слів став сімейним, затишним та не по осінньому, теплим. Актор Дмитро Благий читав уривки з монографії Володимира Залозецького «Олекса Новаківський», вірш Ігора Калинця «Святий Юр Олекси Новаківського», Ірина Різун розповідала цікавинки з життя художника, а у виконанні етно-гурту «Перекоти Поле» прозвучали композиції, які допомогли розкрити естетику творів митця, яка базується на багатстві української народної формотворчості й фольклору та принципах європейського модерного мистецтва першої третини XX століття.
Фольк-гурт «Перекоти Поле» у складі Ані Вдовиковської (спів), Юрка Дворника (спів, укулеле, сопілка), Христини Опрісник (спів, скрипка), Макса Дмитришин (гітара, бас) та Андрій Нога (перкусійні інструменти) виконав українські народні пісні («Я птичка-невеличка», «В неділю рано»), пісні на слова Б.-І. Антонича («На шляху») і Б. Лепкого («Гори мої, гори», «Гостина»).
До слова, виступ етно-гурту «Перекоти Поле» настільки сподобався гостям вечора, що останні запросили музикантів виконувати пісню “на біс”.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ