Свій 80-тилітній ювілей святкує Головний художник Львівської Опери Тадей Риндзак

959
Свій 80-тилітній ювілей святкує Головний художник Львівської Опери Тадей Риндзак

Цими днями святкує свій 80-тилітній ювілей Народний художник України, член Національної спілки театральних діячів України, Головний художник Львівського національного академічного театру опери і балету імені Соломії Крушельницької Тадей Йосипович Риндзак.

Тадей Риндзак народився 26 вересня 1941 року в м. Болехові на Франківщині в багатодітній родині мельника, де крім нього було ще п’ятеро дітей – четверо братів і сестра.

Тадей Йосипович Риндзак
Тадей Йосипович Риндзак

Перша спроба отримати мистецьку освіту і поступити до Київського художнього інституту 1858 р. була невдалою. Палке бажання пов’язати своє життя з мистецтвом і наполегливість врешті увінчались успіхом – юнак стає студентом вечірнього відділення архітектурного факультету Львівської політехніки (нині Національний університет «Львівська політехніка». В майбутньому саме архітектурний фах допоможе театральному художнику краще відчувати і організовувати театральний простір. Сприяла здійсненню мрії і доля – Тадей стає учнем, а з часом колегою славетного українського сценографа Євгена Лисика. У Львівському театрі опери і балету 1968 року художнику довіряють здійснити першу самостійну постановку. До опери «Наталка Полтавка» розробляються не тільки декорації, а й костюми, які помічаються і отримують схвальні відгуки у фахівців і критиків.

Живописна декорація до сценічної кантати К. Орфа «Карміна Бурана».
Живописна декорація до сценічної кантати К. Орфа «Карміна Бурана».

За час служби у львівському театрі, а це більше ніж півстоліття, Тадеєм Риндзаком здійснено десятки сценографічних постанов до світових і європейських шедеврів оперного і балетного мистецтва, оформлені декорації до чисельних урядових концертів та урочистостей, створені сотні ескізів та макетів, розписані разом з колегами по малярському цеху десятки квадратних кілометрів живописних декорацій. Саме його декорації зривали овації під час гастролей львівського театру у багатьох містах України і Європи, зокрема, в Австрії, Німеччині, Польщі, Італії, Франції, Лівані.

Ескіз декорації до опери Дж. Верді «Набукко»
Ескіз декорації до опери Дж. Верді «Набукко»

Визнання таланту художника – це чисельні запрошення провідний музичних вітчизняних і зарубіжних театрів до сценографічної співпраці. Унікальним експонатом, постійне перебування якого є митрополичі палати на Святоюрській горі у Львові є ескіз сценографії до опери Мирослава Скорика “Мойсей”, постановка якої свого часу отримала благословіння та підтримку папи римського Йоана Павла ІІ. Тадей Риндзак є автором декількох персональних та учасником групових виставок в тому числі в Національному музеї у Львові (2012 р.).

Сценографія до опери Дж. Верді «Набукко»
Сценографія до опери Дж. Верді «Набукко»

Творчість сценографа є багатогранною. Як асистент головного художника історичного фільму «Данило Галицький» (1987 р.) Євгена Лисика він долучався до розробки і виконання декорацій. Саме робота під керівництвом геніального театрального майстра, тісна співпраця з ним і відповідне накопичування досвіду уможливило збереженню традиції, Лисиківських методів і підходів до вирішення складних сценографічних рішень, а в подальшому і їх розвитку. В першу чергу, це стосується композиційних прийомів та відповідних універсальних композиційних схем – використання центральної, нерідко, гіперактивної перспективи, яка підкреслює візуальний центр і розтягує простір до космічних масштабів. Деколи візуальний образ створюється за допомогою особливого ракурсу «погляд з небес» або «жаб’ячої перспективи». Прихильність до композицій які базуються на основі сфери, яка виконує функцію візуального акценту і тримає увагу глядача.

Сценографія до опери М. Скорика. «Мойсей»
Сценографія до опери М. Скорика. «Мойсей»

Одна з важливих стилістичних ознак малярської манери Риндзака– це особливий технічний прийом виконання  живописних декорацій в яких є потреба передачі повітряного середовища, простору якій своєю мерехтливісттю має наповнюватись живим звучанням. Простір моделюється методом вібризму за допомогою комбінації хвилястих закручених мазків. Нерухоме статичне по своїй суті зображення стає динамічним, пульсуючим.

Сценографія до опери Ю. Мейтуса «Украдене щастя»
Сценографія до опери Ю. Мейтуса «Украдене щастя»

Вдалим і успішним є творчий тандем Тадея з його братом художником-постановником Михайлом Риндзаком якого свого часу він залучив до роботи у львівській опері. Спіаввторство в якому старший брат перебирає роль ведучого дає плідні результати доказом яких є блискучі сумісні театральні постановки (“Набукко” Дж.Верді, “Мойсей” М.Скорик, «Аїда» Дж. Верді, «Богдан Хмельницький» Є. Станкович і т. і.).

Сценографія до опери І. Небесного «Лис Микита»
Сценографія до опери І. Небесного «Лис Микита»

Кожна сценографічна постановка Тадея Риндзака попри впізнаваємість творчого почерку майстра позбавлена штампу, має оригінальне, переважно вражаюче і захоплююче рішення, це свято для правдивих поціновувачів театрального мистецтва. В наш динамічний час в його творчості з’являються новітні прийоми спричинені сучасними тенденціями та модерними віяннями в яких втрачається роль живописних декорацій, натомість перевага віддається об’ємним формам і конструкціям на яких добре проявляються спецефекти 3D-мапінгу (А. Моцарт «Дон Жуан», І. Небесний «Лис Микита»)

Ескіз декорації до опери М. Римського-Корсакова «Царева наречена»
Ескіз декорації до опери М. Римського-Корсакова «Царева наречена»

У вільний час Тадей Риндзак не кидає пензлі; на літніх вакаціях разом з товарищами здійснює пленерними поїздки по історичних місцях України (Хотинська фортеця, Кам’янець-Подільський, Мукачевський замок, Свіржський замок, Закарпатські дерев’яні церкви і т.і).

Сценографія до опери А. Моцарта «Дон Жуан»
Сценографія до опери А. Моцарта «Дон Жуан»

Тадей Йосипович Риндзак нагороджений:

  • Присвоєно почесне звання «Заслужений художник України». 1989 р.
  • Присвоєно почесне звання «Народний художник України». 2002 р.
  • Відзначений премією Львівської обласної ради ім. Зеновія Флінти в галузі декоративно-ужиткового мистецтва. 2000 р.
  • Відзначений премією Львівської обласної ради ім. Івана Труша в галузі образотворчого мистецтва. 2003 р.
  • Відзначений премією імені Федора Нірода в галузі сценографічного мистецтва. 2010 р.
  • Відзначений премією імені А. Ф. Шекери в галузі хореографічного мистецтва 2015 р.
  • Відзначений премією Львівської обласної ради в галузі драматургії та театрального мистецтва ім. Бориса Романицького у складі авторського колективу постановників опери-балету «Коли цвіте папороть» Є. Станковича. 2018 р.
  • Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Указ Президента України № 274/2021 від 28 червня 2021 р.

Юрій ЯМАШ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.