Світове українство об’єдналося задля перемоги!

Упродовж трьох днів, 27–29 серпня, світове українство та найактивніші українські діячі напрацьовували стратегічні напрями, які сприятимуть розвитку нашої країни, а також допоможуть нам, які живуть в Україні, осягнути величезну працю та зусилля наших земляків у різних куточках світу. Провідною темою відзначення 50-річчя заснування Світового конґресу українців було повернення захоплених ворогами територій нашої держави, лобіювання українських інтересів та обстоювання їх на світовому рівні.

Знаково, що відкриття ювілею СКУ відбулося на площі біля пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому, який своєю мудрістю, безнастанною любов’ю до України провадив наш народ через найскладніші випробування. Не менш важливо й те, що учасники заходів отримали благословення владики Ігоря (Возьняка) на добру справу та плідну працю.

— Це дуже визначна подія в історії СКУ та України. Це буде нова сторінка, на якій пропишемо наші нові кроки для спільної праці на благо України. Знаково, що відзначаємо півстолітній ювілей Світового конґресу українців саме в рік, коли вшановуємо 125-ліття Патріарха Йосифа Сліпого, який присвятив своє життя єднанню українців у світі. Важливим є і те, що ця подія відбувається на площі Святого Юра, біля пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому, який був не лише будівничим, а й провідником української нації. Впродовж свого архиєрейського служіння він завжди переймався долею українських мігрантів та радив українцям на чужині передовсім не втрачати віру і триматися Божого закону. Згадаймо слова Митрополита Андрея: „Їдьте з Богом і з Богом повертайтеся, здорові душею і тілом. Вертайтеся кращими, як ви виїхали, вертайтеся з Божою ласкою“. Від імені багатотисячної академічної спільноти Львівської політехніки вітаємо кожного, хто своєю працею і працею своїх батьків жертовно плекав українство в країнах свого поселення, утверджував Україну в часи її бездержавності, а сьогодні бореться за її свободу, як найвищу людську цінність. Вірю, що з такою потужною підтримкою двадцятимільйонної діаспори здійсниться ще одне пророцтво Андрея Шептицького: „Україна увільниться від упадку і стане державою могутньою, об’єднаною, величавою, яка буде дорівнювати іншим високорозвинутим державам“¸ — привітав учасників заходів ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало.

Три дні праці — впродовж цього часу підсумовували напрацьоване впродовж багатьох років у різних українських громадах у цілому світі та тут, безпосередньо в Україні, у Львові. А особливо у Львівські політехніці — в Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків із діаспорою на чолі з директором Іриною Ключковською, де провадять невтомну працю для того, щоб об’єднати всіх наших земляків задля єдиної цілі — розвитку нашої держави. Це безліч опрацьованих документів і матеріалів, які стали основою для цікавого проекту до півстолітнього ювілею СКУ — цитат видатних українців; залучення молодого покоління, зокрема студентів кафедри журналістики ІНПП нашого університету до створення відеофільму для більшої популяризації діяльності світового українства та ще багато іншого.

На відзначенні ювілею СКУ представили результат тривалої роботи — виставку „Світовий конґрес українців: вчора, сьогодні, завтра“, яка сприятиме піднесенню рівня обізнаності про діяльність СКУ серед широкого кола громадськості. З нею та своїми проектами МІОК мандруватиме Україною, щоб у кожному куточку знали і розуміли, що все українство об’єднане невтомною працею на благо Батьківщини. Ірина Ключковська зокрема наголосила на значному вкладів реалізацію проекту свого заступника Андрія Яціва та всього колективу МІОКу. Найближчим часом про діяльність СКУ дізнаються в Полтаві, Дніпрі, Запоріжжі, а потім і в інших містах України.

Адже, як зауважив Президент світового конгресу українців Евген Чолій:

— СКУ багато робить, але про цю працю мало знають українці в Україні. Та завдяки Львівській політехніці та МІОКу про масштаби діяльності СКУ дізналися мільйони українців.

Упродовж всього дня 28 серпня учасники V Міжнародного конгресу „Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті“ та Міжнародної науково-практичної конференції „Світовий конґрес українців: вчора, сьогодні, завтра“ обговорювали напрями співпраці наступних півстоліття. Відбулося чотири сесії,під час яких проаналізували посилення українських громад у формуванні громадської думки в країнах проживання, українську освіту як чинник збереження національної ідентичності за кордоном, просування іміджу нової України у світі та захист людських прав: гуманітарні виклики перед Україною. Зокрема працювали над створенням дорожньої карти діяльності СКУ на наступні 50 років.

— Ми сьогодні прагнемо бути не мостом між ЄС та СРСР, а форпостом на Східному фронті. Я би була дуже вдячна, якби СКУ інформував про зміни в Україні і надалі протистояв дезінформації, яку веде Росія. Це може бути інформування громадськості держав-членів НАТО про Україну, протидія дезінформації, спрямованій на дискредитацію НАТО та відносин України з НАТО, підвищення рівня розуміння у державах-членах НАТО ролі та значення України як надійного партнера у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Наголошую, Україна уже сьогодні є надавачем безпеки. Несіть це у свої країни, — наголосила у своєму виступі на пленарній сесії конференції віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цінцадзе.

У своєму виступі Евген Чолій запевнив, що Світовий конґрес усіляко боротиметься із російською пропагандою за кордоном. А пріоритетним завданням для подальшої діяльності СКУ, як зазначив Евген Чолій, є допомогти Україні повернути свою територіальну цілісність, вигнати всі ворожі сили зі Сходу України.

Не менш насиченим заходами був останній день відзначення ювілею СКУ. Зрештою, він був найбільш емоційним. Передовсім представники діаспори віддали шану загиблим синам України — полеглим героям Небесної Сотні та воїнам сучасної російсько-української війни на Личаківському цвинтарі. Для багатьох із них можливість вклонитися могилам тих, хто віддав за рідну землю все, побачити згорьованих матерів і батьків — стали надзвичайно зворушливими і навіть до певної міри переусвідомленням значення героїзму.

У межах вшанування поклали квіти та лампадки до могили Івана Франка та до пам’ятника Тарасові Шевченкові.

Представники української діаспори також доєдналися до акції „Українці разом — майбутнє за нами“, розвісивши стрічки країн, які вони представляють, на яблуневих деревах,висаджених у Саду світового українства.

Завершилися триденні заходи, присвячені діяльності СКУ, концертною програмою в Оперному театрі „Наша історія: шануємо минуле — творимо майбутнє“. Шоу-балет „Життя“ (режисер та автор проекту — Ірина Мазур) разом зі співаками Брією Блессінг, Іриною Долею, Лілією Ваврін, Софією Фединою, Петром Радейком і канадським скрипалем Василем Попадюком представили „Ремінісценції“ — історично-музичне мультимедійне дійство, що розкриває маловідомі сторінки історії нашого народу від нищення мови — „украінского язика не било, нєт і бить не может“, стирання модерної української культури, вихолощення всього українського, винищування нашої інтелігенції та національно-свідомого прошарку громадян. Провідна думка вистави — „Пізнайте істину і вона визволить вас“. І, як висновок: тернистий, сповнений несамовитого болю шлях до європейської Української держави пролягає через повернення до своєї мови, історії — іншого дороги не існує.

Концертний виступ, без перебільшення, вразив усіх. Концентрація емоцій, талановиті виступи та правильні акценти на всіх найболючіших сторінках нашої історії акумулювали відчуття власної гідності, патріотизму, гордості і любові до свого народу. За менш ніж дві години артисти зуміли показати, як безжально стирали нашу націю, історичну пам’ять, але нам, українцям, вдавалося знову воскресати і щоразу зміцнювати власні коріння. Надзвичайно! — епітет, яким означували цю концертну програму всі, від кого доводилося чути відгуки про побачене.

Впродовж двох днів заходи СКУ супроводжував Народний камерний оркестр „Поліфонія“ (художній керівник та диригент оркестру — Роман Крисленко) Народного дому „Просвіта“ Львівської політехніки під керівництвом Степана Шалати.

Наталія ПАВЛИШИН