Сьогоднішній герой рубрики – Єжи Ксаверій Францішек Сосновський – він же “барон Георг фон Сосновський”, він же “лицар Налемський”. Розвідник з найщедрішою грошовою винагородою за роботу часів Другої світової, красень-льотчик та резидент Польщі у нацистській Німеччині. Єдиний шпигун у світі, який роздобув повний план зосередження ворожих збройних сил і до якого мали претензії спецслужби одразу трьох держав – Німеччини, Польщі та СРСР.
Став розвідником «через ліжко»
Народжений 1896 року 3 або 4 грудня Сосновський, закінчивши Львівську гімназію, кавалерійське училище та офіцерські стрілецькі курси, служив в австро-угорській, а згодом польській арміях.
Після того, як спокусив дружину командира полку, і той заявив про намір убити кривдника, львівський Казанова привернув увагу армійської розвідки. Пройшовши відповідну підготовку, 1926-го року поїхав подалі від гріха – резидентом до Німеччини. По суті, став шпигуном.
Розвідник-дебютант застосовував широковідому “медову пастку” – зваблював “потрібних” жінок, аби їх використати. І таким чином створив дуже ефективну мережу інформаторів.
“Добридень, герр шпигуне!”
10 травня 1932 року популярна в Німеччині “Берлінер Трибюн” опублікувала сенсацію під кричущим заголовком “Хто такий ротмістр Сосновський?” Автор, графиня фон Бохольц, у якої, попри жагуче бажання, не “зрослися” стосунки з плейбоєм, стверджувала: аристократ насправді не той, за кого себе видає. Наводила і факти, які виявила. Через ревнощі графиня оприлюднила прізвище Беніти фон Фалькенхайн, натякаючи, що вона – коханка та інформаторка шпигуна Сосновського. Беніта працювала секретаркою у військовому відомстві і через чоловіка була родичкою відомого генерала фон Фалькенхайна, колишнього очільника Генерального штабу німецької імперської армії.
Та правоохоронці тоді ще Веймарської республіки (Гітлер прийшов до влади через рік) розцінили викривальну публікацію як чергову плітку бульварної преси.
Знайомі Сосновського ще упродовж трьох років жартома віталися з ним не інакше як “Добридень, герр шпигуне!” На що той незмінно відповідав: “Саме так і приходить земна слава”.
“Гарем Сосновського”: секретарки, офіцерки, танцівниці
Понад сім років справи Сосновського йшли блискуче: таємні папери рейху регулярно потрапляли до Варшави. Пізніше військові історики назвуть “гарем Сосновського” найефективнішою структурою з викрадення таємниць рейху. От тільки найсенсаційніші здобутки цієї мережі:
– повна схема зосередження ворожих сил (план А),
– дані про тісну військову співпрацю між Москвою і Берліном аж до підготовки на таємних курсах під Липецьком льотчиків люфтваффе та офіцерів-танкістів (Кама),
– сценарій нападу Німеччини на Францію й Польщу.
Елегантний красень Сосновський упродовж життя цинічно поєднував приємне з корисним. Важко навіть сказати, що для нього стояло на першому місці: постільні втіхи (між іншим, він був одружений) чи шпигунство. І неможливо точно визначити, скільки у нього налічувалося “секс-агенток”.
Першою завербованою в “гарем Сосновського” 1926 року була заміжня Беніта фон Фалькенхайн. Вона не лише передавала таємні документи, а й залучала нових “активісток”. Серед яких – шкільна подруга Ірена фон Ієна, на той час – майор міністерства оборони.
А ще саме через Беніту Єжи познайомився з Ренатою фон Нацмер, що працювала в Інспекції танкових, кавалерійських і моторизованих військ. Згодом Рената стала його найкращим агентом. Її “вилов” склав понад 200 паперів з грифом “цілком таємно” та ключ від сейфа, де зберігалися надважливі документи.
А от з угорською танцівницею Леа Ньяко резидент припустився фатальної помилки. Через ревнощі вона видала “зрадника” німецьким спецслужбам. І хоча Марі де Камп (ще одна секс-агентка) встигла попередити свого “шефа” про небезпеку, “смертельна гра” вийшла на фінішну пряму.
27 лютого 1934 року Абвер заарештовував Фалькенхайн, Нацмер, Ієну та Сосновського. Через рік прозвучав вирок: першим двом – смертна кара, іншим – довічне ув’язнення. Доля інших секс-агенток “гарему Сосновського”, яких було кілька десятків, досі невідома.
Втік від фашистів – потрапив до комуністів
Згодом, 1936 року, Варшава обміняла свого шпигуна на групу німецьких агентів. Аби одразу запроторити до в’язниці – за звинуваченням у зраді. Підсумок трьох років слідства в Польщі – 15 років позбавлення волі та штраф у 200 тисяч злотих.
На початку Другої світової війни, коли німці напали на Польщу, охоронці похапцем розстрілювали в’язнів. Рани Сосновського були не смертельними. Розвідник, разом з біженцями, подався на Схід, де потрапив до рук радянської контррозвідки.
Останнім свідоцтвом про Сосновського є слова польського генерала, який пізніше, емігрувавши до Британії, розповідав, що сидів з Єжи в одній камері на Луб’янці. Саме там, 1942 року, він нібито й помер від голоду.
Проте 1944 року бідолаху ліквідували бойовики двуйки (польської військової розвідки): буцімто План А він перепродав спецслужбам цілої низки країн, про що на суді у Берліні свідчила Беніта фон Фалькенхайн. Тож поляки помстилися.
Цікаві факти
- За рік бойових дій (1920-1921) удостоївся чотирьох польських “Хрестів за відвагу”.
- Легендарний адмірал Канарис обійняв посаду керівника Абверу саме тому, що його попередника Конрада Патцига звільнили в результаті скандалу, пов’язаного з викриттям Сосновського.
- У в’язниці, де сидів виходець з України, в той же час перебував і лідер німецьких комуністів Ернст Тельман. Їх захищав один і той самий адвокат.
- На слухання сенсаційної справи львів’янина допустили тільки представників Міністерства пропаганди і гестапо.
- Сосновський – розвідник з найбільшою грошовою винагородою: польський уряд виплатив йому більше мільйона рейхсмарок – половину всього “фінансування” цього напрямку.
- Беніта Фалькенхайн і Рената Нацмер розкрили не лише свій шпигунський, а й фінансовий хист, вигадавши нових агенток Лотті Леммель та Ізабеллу Лаумер, яких насправді не існувало. Однак їхні послуги Сосновський регулярно оплачував, передаючи кошти через винахідливих помічниць.
З досьє Єжи Сосновського
Народився 3 або 4 грудня 1896 року у Львові.
Мав військову освіту.
Служив у частинах австро-угорської армії (1914-1917), у штабі Варшавського корпусу (1917-1926), польським резидентом у Німеччині (1926-1934).
Арештований за підозрою в шпигунстві, перебував під слідством у в’язниці Моабіту (найсуворішій у Німеччині).
За вироком Берлінського суду засуджений до довічного ув’язнення – обміняний на німецьких агентів (1936).
Загинув 1942 року за не до кінця з’ясованих обставин на території СРСР. Точні дата й місце поховання не відомі.
Джерело: https://iod.media
