Студенти-політехніки збирають стару техніку для унікального музею

Створити у Львові музей радіотехніки — таку мрію має студент Львівської політехніки Сергій Мельников. Він уже майже півроку разом із друзями збирає стару аудіо і відеотехніку.

“Таких музеїв в нас нема. Лише щось схоже в Одесі. Але це лише невеличка експозиція. Поки що ми збираємо апаратуру, ремонтуємо, щоб все працювало, а коли вдасться знайти приміщення, то хочемо зробити музей зі змінними виставками. Та це буде не просто виставкова зала, а місце, де можна буде послухати вініл, бабіни, касети, а також проводити тематичні вечірки, екскурсії. Зараз багато спілкуємося з різними львівськими колекціонерами, вони готові давати на тимчасові експозиції екземпляри з власних колекцій, а також розповідати цікаві історії про розвиток цієї техніки, зокрема у Львові”, — каже Сергій Мельников.

Зараз студенти мають вже майже півсотні апаратів. Кажуть, що приблизно половина — справні. А ті, що мають по декілька екземплярів, використовують для запчастин.

“Нас цікавить техніка ХХ століття, може бути й старіша. Часто нам приносять апаратуру, що просто без потреби лежить вдома. Але були й цікавіші випадки. Один наш викладач фактично врятував програвач дорогою на смітник. Насправді, люди багато цікавої техніки викидають, частину просто розбирають, витягують цінні метали. Невдовзі плануємо створити фонд, куди би небайдужі люди могли надсилати пожертви, а також хочемо подаватися на гранти. Бо поки що, коли трапляється щось цікаве за гроші, то купуємо власними силами”, — додав мій співрозмовник.

З екземплярами зі своєї колекції молодь вже долучалася до кількох виставок — у межах Retro Lviv Festival, що проходила в Парку культури, „Інноваційної весни“ в Tech StartUp School і „Форум випускників“ у Львівській політехніці.

“Ми шукаємо апаратуру скрізь. Та серйознішу, так званого нульового класу, здебільшого можна знайти у містах, бо її могли собі дозволити далеко не всі, хіба якісь високопосадовці. Зрештою, цікава техніка, яку виготовляли й у Львові. Це виробництво марки „Амфітіон“ на заводі „Лорта“ та „Фенікс“ — на заводі телеграфної апаратури. Це були малосерійні зразки, як наприклад, стійки апаратури — програвач, підсилювач. Вони зараз рідкісні і дорогі. Також збираємо вінілові платівки. Можна приносити різні. Ми сортуємо, дивимося, що варте уваги”, — пояснює Сергій Мельников.

Серед зібраної апаратури та платівок студенти мають і цікаві екземпляри.

“У нас є гнучкі платівки, а також у вигляді листівок. Одна цікава платівка зі 70-х років, на якій, коли дивитися на світло, просвічується фотографія Оперного театру. Також маємо цілий комплект таких платівок у вигляді листівок — вони зроблені у Львові. А з апаратури найцікавіше — програвач для платівок Електроніка ЕП-017. Він у радянські часи був дуже дорогий — коштував майже 1,5 тисячі рублів і середньостатистична людина не могла собі дозволити”, — зазначив студент.

Молодь каже, що поки нема жодних обмежень і готова приймати будь-яку давню техніку та вінілові платівки, а також раді співпрацювати з тими, кого цікавить розвивати такий напрям. Тож, якщо маєте, чим поділитися, звертайтеся на сторінку Sound History Museum.

Наталія ПАВЛИШИН