Суїцид – умисне спричинення власної смерті, часто вчинене з відчаю. Таке визначення можемо прочитати у довідниках. Як ставитися до факту самогубства та до людей, котрі вчинили замах на своє життя кожен вирішує згідно своїх морально-етичних принципів та релігійних традицій. Одначе не заперечним є те, що акти самовбиства були у всі часи. Фотографії Старого Львова уже писали про декадентські настрої на зламі ХІХ та ХХ ст. у Європі, що призвели до низки самогубств, зокрема у Львові.
Сьогодні ж ми перенесемося у Львів 30-х років ХХ ст. і дізнаємося, хто, з яких причин та як намагався накласти на себе руки. І допоможе нам в цьому періодика того часу, а саме газета “Українські вісті” за 1936 р.
Повідомлення про акти самовбиства чи замаху на своє життя містилися у рубриці “Поліційна хроніка”, що друкувалася на останній сторінці газети, поруч з фактами вбиств, залишених напризволяще дітей, грабунків, злодійства тощо. Часами повідомлення мали свою окрему назву, але в більшості випадків називалися лаконічно “Самовбиство”.
Дуже часто намагалися покінчити із життям дівчата легкої поведінки, здебільшого аби не потрапити за ґрати:
“Нехоче до тюрми
Вчора провадив поліціянт до тюрми вуличну дівчину, Феліцію Скопівну. Дівчина ніяк не хотіла з ним іти. Просила, благала, але сторож права й порядку був, як мур. Дівчина тому протяла собі на лівій руці жилєткою жили”.
“Софія Зайонц дівчина легких обичаїв намагалася вчора втруїтися на пл. Теодора, між страґанами. Самовбивчий замах виконала в стані цілковитого пянства. Її відвезли до лічниці”.
“Поліція спровадила вчора на комісаріят Юлію Гетнарович, дівчину легких обичаїв, за те, що викликала в місті авантюру. На комісаріяті вона зажила кілька порошків сублімату, в намірі самовбивства. Рат. Погот. перевезло її до лічниці”.
Здебільшого на самовгубство наважувалися молоді дівчата та жінки. Найперше причиною замаху на власне життя була нещаслива любов:
“Надоїло жити
Так сказала собі 35-літня служниця Евгенія Хмельник (вул. Яблоновських 35). Покинув її хлопець і тому напилася йодини. На щастя її врятували.
Приємнішу невдачну подорож на той світ хотіла мати якась молода жінка. На лоні природи, бо на Високім Замку випила собі більшу порцію денатурату. Прізвища її поки що не устійнили. Тепер вона лежить у Загальній Лічниці”.
Пробудження весни
Вікторія Вільман, молоденька учениця гімназії, замешкала при вул. Ясній ч.32 у Львові, закохалася в гімназиста 8 кляси. Між закоханою парою пройшло до якихсь непорозумінь, наслідком чого ця учениця скочила вчора з 2 поверху на вулицю, бажаючи, видно, умерти.
Але вона не вмерла, тільки зломила собі ліву руку, міцно потовклась на цілому тілі й тепер лежить у лічниці.
“Два випадки намаганого самовбивства
Анна Рачинська, хоч має тільки 23 роки, а вже втомилася життям і вчора, скрившись при вул. Збіжевій 1 випила сільний квас, щоби вмерти. Лікарі взяли її до львівської лічниці, переполокали шлунок квасним молоком і Рачинська тішиться, що живе та каже, що більше не буде пробувати труїтись, бо від того дуже болить в шлунку.
Таксамо Софія Суликівна, 19 літня панна з вул. Берестейської Унії хотіла отруїтись, але її урятували”.
Бували випадки і подвійного самогубства:
Два трупи в авті під Куликовом
Вчора до львівської поліції зголосився Віктор Міллєр, (Львів, вул. Богуславского 6) і заявив, що його наречена, Марія Мільчко виїхала автом з його братом Андрієм в напрямі Кульпаркова, і там правдоподібно, обидвоє заподіяли собі смерть. Здогад був правдивий, бо за хвилину поліція в Куликові зателєфонувала, що на шляху Львів-Куликів стоїть авто, в якім є труп Марії Мільчко, а Андрій Міллєр умирає. Міллєр за пару хвилин помер.
Виявилось, що Марія Мільчко, хоч і була нареченою Віктора Міллєра, потайки кохала його старшого брата Андрія. Андрій був жонатий, мав дитину, і це було на перешкоді закоханим, тому вони після численних непорозумінь з родиною і жінкою Андрія, рішили отруїтись в авті, що і сталось. День перед самовбивством, М.М. говорила з товаришками, що скоро помре, і відїзджаючи автом до Куликова пращалась з родиною зі сльозами в очах.
“І в наші часи бувають закохані
Фрацішок Петрас із вул. Городецької ч. 131 і Казя Козик із Браєрівськсї 8, любились хоч вона мала 38 літ, а він тільки 28. На дорозі до подружнього щастя тієї закоханої пари стояли різні перешкоди матеріяльного характеру та родичі панни Казі, тому Казя пішла вчора з нареченим до ресторану Новака при вул. Казимирівській, і там обидвоє зїли “когутиків”, але не таких когутиків, які можна їсти печені і потовстіти від них, тільки таких “когутиків” з аптики, якиим можна отруїтись (ред. – таблетки від головного болю). Та Рятункове поготівля відвезло закохану пару до шпиталю, де панна Казя і Францішок дістали по літрі квасного молока, рицину, після чого їм випомпували шлунки, тому є наія, що і Казя і Францішок будуть жити і навіть поженяться”.
Більше про трагедії на любовному грунті читайте тут.
Та не завжди причиною самогубства ставали романтичні почуття, а ще нужда і безвихідь:
“Молода жінка під колесами поїзду
Якась молода, вродлива, моде 25-літна жінка, в селянськім убранні скочила вчора на товаровій станції у Львові під поїзд. Колеса поїзду відрубали їй голову і поломили руки Досі не вдалось вияснити, що це за жінка, і чому так скоро зненавиділа світ і людей.
Слідство усталило, що жінка, яка вчора згинула під Львовом під колесами поїзду називається Анна Білоус, має 23 роки і родилась в Малишковицях. Вона служила в жидів, терпіла нужду й скінчила життя самовбивством”.
“Жінка кинулась з дитиною до води
Вчора вполудне ті мешанкці Львова, які мешкають при кінці вулиці “Львовських Дзєці”, були свідками несамовитої події. Катерина Плацида, 49 літня жінка, безробітна, прийшла з 4-літньою дитиною на беріг ставу, якийсь час походила на поберезі, поцілувала синка, потім разом з цією дитиною скочила до ставу, щоби втопитися. Люди витягнули нещасливу жінку й дитину з води, але хто дасть її і синові шматок хліба і теплий кут та працю?”
Але траплялися і випадки самогуства вчинені чоловіками, щоправда здебільшого причиною їх ставали матеріальна скрута чи трафунки на службі або в родині:
“Самовбивство жовніра
В лісі оподалік Лисенич знашли вчора тіло жовніра, що вмер самовбивчою смертю, саме від револьверового пострілу. Слідство виявило, що денат, це 33-літній рядовик Франц Яблоновські, телєфоніст одного з львівських полків. Причина самовбивства: хатні неполадки”.
“Самовбивство в готелі
В середу вечором до готелю “Контіненталь” при вул. Різницькій ч. 7, прийшов якийсь Марк Кернер, літ 26 і зажадав кімнати. Коли вчора рано не давав ніяких признак життя, служба виважила двері кімнати й застала Кернера, що лежав на ліжку в непритомному стані. Візваний лікар рят. погот. ствердив що Кернер зажив дві постильки альональо, насонного засобу. Завдяки заходам лікаря стан хворого покращав. Поліція ствердила, що Кернер це син ювеліра, який має склеп у “Марійській Галєрії”. До самовбивчого замаху штовхнуло його непорозуміння з батьком на фінансовому тлі”.
“Траґедія доброго сина
Генрик Трубе з вул. Городецької 43 був дентистичним практикантом при вул. Казимира 33 . Він мав хвору матір, щзо жила в нужді, якій хотів помогти, але сам заробляв так мало, що ледве міг вижити. Довідавшись, що його мати голодує, Генрик Трубе з розпуки отруївся, але його врятували”.
“80-літній самовбивник
В Стрийськім парку, повісився якийсь 80-літній старик. При ньому не знайшли ніяких особистих документів, окрім пращального листа, в якім вияснює, що відбирає собі життя по причині безвихідної нужди. Прізвища дената — не устійнено”.
“Повісився урядовець
Криштоф Домарадські, залізничий урядовець, замешканий у Львові при вул. Сапіги ч. 65 під впливом різних службових і родинних прикростей, попав у такий нервовий розстрій, що замкнувся в своїй кімнаті й повісився на власних шлийках.
Поліція виважила двері й найшла Домарадського вже мертвим. Самовбивник лишив жінку й дитину на ласку долі.”
“Ґімназист самовбивник
Адам Стаськевич , 16-літній ґімназист, син б.начальника стації замешкалий в Кривчицях під Львовом, дістав у ґімназії злу ноту з поступів у науці. Молодий хлопчина так узяв собі це до серця, що пішов у кущі при вул. Бічна Пасічна й там застрілився. Люди переходили Пасічною вул., найшли труп ґімназиста та повідомили про те ййого родиіч”.
Нерідко самовбивцями ставали люди, котрі мали проблеми із психічним чи фізичним здоров‘ям та не могли більше терпіти свої страждання:
“Самовбивство божевільного
В реальності при вул. Городецькій 69, знайшли тіло старшого, невідомого прізвища мужчини. Льокатори подають, що це умохворий кравець, який мабуть отруївся. Дільницевий лікар поручив відставити тіло дената до Інст. Суд. Медицини”.
“Траґедія каліки
Мин. тижня трапився у Винниках випадок самовбивства. Оце 17-літня дівчина Францішка Болдівна, кравчиня, перетяла собі жилєткою на руках жили. Випадок трапився під час неприявності батьків у хаті. Як причину самовбивства подають те, що Болдівна, як каліка (горбата), дуже терпіла морально. Денатку у важкому стані відвезли до лічниці”.
Найчастіше самогубці різали собі вени, або труїлися, найчастіше випивали йодину (розчин йоду в спирті).
“Вперта самовбивниця
30-літня Зофія Фершляйсер вже кількакратно нагамагалася виконати самовбивство. Вчора рано перетяла собі, в намірі самовбивства жили на руках. Рят. Погот. заосмотрило їй рани. Після того вона пішла на Ринок 11 і там випила йодину. Рят. Погот. перевезло її до лічниці”.
“Пробував умерти
Михайло Клімчак, 31-літній робітник з вул. Барської ч. 4 у Львові, купив собі гарну жилєтку “Льотос” і замісць гарненько підголити собі бороду, щоби подобатись дівчатам, Клімчак підрізав собі жили, щоби вмерти. Але він не вмер, тільки полежав день у шпиталі й тепер стидається свого хвилевого песимізму”.
“Родинні непорозуміння довели Самуеля Фрідмана, зам. в Голоску Великім до самовбивства. Деперат випив більшу кількість йодини. В тяжкому стані йогоперевезли до лічниці”.
“Самовбивство на цвинтарі
Вчора пополудні, Стефанія Олеськів служниця, намагалася покінчити з життям. В тій ціли пішла на Личаківський цвинтар і тут в затишші гробів, випила більшу кількість йодини. Але всеж таки знайлися люди, що її запримітили й відставили до лічниці. Дівчина не хоче подати причини замаху на своє життя”.
“Вчора вночі Анна Мональчик, літ 42, зам. Пєрацкого 44, випила в намірі самовбивства фосфорову мішанку. Причина самовбивства невідома. Десператку перевезли долічниці.”
“Не хотіла жити
Павліна Пйотровська, маючи заледве тридцять два роки, прийшла до сумного переконання, що має досить життя і його розкошів, тому випила якусь отрую і хотіла вмерти. Але добрі люди завважали це і в пору урятували панну Павліну й обіцяли що як буде жити, то заопікуються нею в горю. Все це діялось на вул. Личаківській ч. 190”
Це далеко не всі повідомлення про самогуства, що містилися у підшивці “Українських вістей” за 1936 р., але вони свідчать про те, що причини цього акту здебільшого тіж, що і сьогодні. І, звичайно, радує те, що більшість повідомлень закінчуються словами про порятунок самовбиць.
Софія ЛЕГІН
