13 кривавих трагедій давнього Львова, скоєних на любовному ґрунті

0
3589
13 кривавих трагедій давнього Львова, скоєних на любовному ґрунті

Одним з основних джерел інформації, для будь-кого, хто цікавиться історією є періодичні видання. З журналів чи газет, які видавалися колись, можна почерпнути багато корисного, а часами просто цікавого.

Гортаючи підшивку газети «Українські вісти» за 1936 рік, в око впала рубрика «Поліційна хроніка», в якій описувалися кримінальні злочини чи фатальні випадки, що відбувалися у Львові в той час. Були вони різними: самогубства, крадіжки, вбивства, описувалися й курйозні випадки з злодійського життя, але найбільше привернула увагу велика кількість трагедій, скоєних на ґрунті кохання.

І хоча не раз ми чуємо від наших бабусь, що у роки їх молодості «такого не було» і все було пристойно, проте читаючи рядки з газети, починаєш розуміти, що й тоді вирували любовні пристрасті. Ще й які!!!! Починаючи від «банальної» сварки у людних місцях, спроб самогубств через образу і, аж до жахливих трагедій, в яких заздрісники відбирали життя у коханих чи то з ревнощів, чи з помсти.

Парк ім. І. Франка (кол. Єзуїтський сад; Парк Костюшка)
Парк ім. І. Франка (кол. Єзуїтський сад; Парк Костюшка)

Що може заздрість

Софія Мігасова, жінка робітника, зам. Злота 30, здавна підозрівала свого чоловіка в подружній зраді. Підозріння її справдилися. Оце вчора, слідкуючи за чоловіком, знайшла його в парку Костюшка, як на любій розмові провадив час з якоюсь невідомою жінкою. Мігасова розлючена тим доказом подружої невірности побила свого чоловіка. Сцена заздрости в публічному місці, викликала збіговище. Край авантюрі поклав поліціянт.

Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.
Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.

“Рятункове Поготівля” не дармує

При вул. Ридигера Гриць Шеремета дістав відомості, що Михайлина Гольшиґ любить не тільки його, але й другого, тому вдарив її по голові поліном так міцно, що панна Михаліна також мусіла зголоситись у “Рятунковім поготівлі”, де їй перев’язали рану.

Убив дівчину із заздрости

В домі Н.Гебля, власника камяниці при вул.Різницькій ч. 3 у Львові була служниця, селянська дівчина, Марія Кічелівна. Вона любила робітника Каз. Лятавца, який мешкав у Сихові а працював у цегольні Райса на Снопкові. Цей робітник часто бував в домі, де служила Кічелівна.

Вчорашнього дня ця пара закоханих чомусь посварилась, Кічелівна заявила, що мусить Лятавца покинути, а задрісний Лятавєц вдарив Кічелівну ножем у саме серце й поклав її трупом. Його арештували.

вул. Ягеллонська, 1908 рік
вул. Ягеллонська, 1908 рік

Ідилля під ліхтарнею

Вчора пізно в ночі на вул.Ягайлонській якась закохана і п’яненька пара станула під ліхтарнею і почала цілуватись. Це кохання під ліхтарнею якось дивним дивом перейшло у сварку, потім у бійку. Бійка була така завзята, що мужчина копнув жінку з цілої сили, жінка впала на хідник і почала проклинати свого любка такими солодкими словами, яких порядні люди не повторяють, отже і ми тут не можемо повторяти. Ця любовна ідилля була б може скінчилася вбивством, але надійшов поліціянт і замкнув кохану пару в арешті. Виявилось, що це “лилик” Михайло Кулич і нічна “нетля” Марія Баран, обидвоє з “ліпшого товариства”.

Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.
Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.

 

Пімста любки

До хати робітника З.Солдака, зам. Каспра Бочковського 11а, прийшла його б. наречена Розалія Косилівна. Вона попрохала Солдака вийти на двір. Тут на нього кинулися три невідомі осібняки, важко його побили і поранили ножами. Опісля напасники й дівчина втікли. Солдак, якого заосмотрило рят. погот., зізнав, що цей напад був актом пімсти з боку Косилівної за те, що він покинув її.

За дівчину

Влад. Войтиньскі повідомив поліцію, що на вул. Старознесінській напали на нього два замасковані осібняки й побили його дрючком по голові. Войтиньскі підозріває, що на нього напали Юзеф Пясецкі й Мирослав Шинаровский. Вони обидва лихі на нього за те, що він ходить з Аделею Сенценівною, в якій любиться Пясецкі.

Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.
Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.

Любовна траґедія

В Ниличці пов. Самбір, розігралася любовна трагедія, що потягнула дві смертні жертви. Андрій Шуль був заручений з Емілією Копчиківною. Молоді гаряче кохалися. Коли Шуль відійшов до війська, дівчина швидко його забула й навязала декілька принагідних романсів. Про це довідався наречений. Користаючи зі святочної відпустки приїхав до дівчини, щоб з нею розмовитися й дістати вияснення її поступовання. Копчиківна сказала, що зриває з ним. Це так поділало на жовніра, що вбив їй багнет у серце. Копчиківна зараз же вмерла. Шуль вибіг з хати. Деякий час блукав по селі. Опіля вистрілом з кріса відібрав собі життя.

Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.
Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.

Кровавий злочин у Ходорові

В Ходорові трапився в понеділок, цього тижня, випадок кровавого злочину. Оце відомий і нотований злодій, Петро Калинець застрілив 22-літню дівчину Ксаверу Павлюк дочку залізничника. Вбивство скоїлося на любовному тлі. Вбивник здавна накидався Павлюківній зі своїм коханням, одначе зустрічався постійно з нехіттю дівчини. Це спонукало його віддати до дівчини 3 смертельні постріли з револьверу.

За якийсь час після злочину, душогуб появився на цвинтарі й примусив грабаря показати йому трупа своєї жертви, що лежала в трупарні. Водночас на цвинтар прибула поліція. Калинець окружний почав стріляти. Коли одначе зрозумів, що його ситуація безнадійна, стрілив собі в уста. Важно раненого самовбивника-злочинця перевезли до тюремної лічниці у Львові.

Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.
Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.

 

Коли закохані посваряться

Ева задорожна посварилась зі своїм нареченим при вул. Сєнявській 15 у Львові. Кажуть, що наречений навіть набив її і то міцно, бо забув, що жінки не вільно бити навіть квіткою. Огірчена Задорожна випила отрую, але її випомпували шлунок і вона вернула з лічниці до нареченого, який обіцяв, що вже не буде бити.

Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.
Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.

З любовних траґедій

В селі Чологині, ярославського повіту, мешкала вродлива і молода дівчина, Анна Шоломинська. Сусід тієї гарної дівчини, Іван Маюк, хоч уже мав більше як тридцять літ, закохався в цій Анні, але Анна любила молодших хлопців і не хотіла вийти за пристаркуватого Івана Маюка. Маюк із заздрости сховався вечором під домом і коли Анна йшла до керниці по воду, Маюк стрілив до неї і до її батька та ранив дівчину і її батька.

Коли збіглися люди, Іван Маюк втік до ліса, але його арештували. Він признався, що хотів убити дівчину, щоби вона не була жінкою його суперника.

Анна Шоломинська вилічить рану від кулі і вийде заміж за іншого, а заздрісний Іван Маюк буде далі старітися в криміналі.

Також в Устриках Долішних була любовна траґедія: Микола Шипош кинувся під поїзд, який їхав з Загіря до Львова і згинув тому, що його зрадила дівчина.

Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.
Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.

Труп жінки на вулиці Львова

Вчора над ранком на вул. Вірменській люди завважили труп жінки. З уст тієї жінки ще плила кров.

Слідство виявило дивні причини смерти тієї молодої жінки. Справа була така: при вул.Вірменській 3 мешкає пшодовнік поліції Филип Вавржинюк, який, хоч і має свою жінку, любить забавитися з іншими жінками. Критичного дня його жінка виїхала до Мшани, а пан пшодовнік стрінув на Гетьманських Валах якусь незнайому жінку, родом зі Самбірщини й запросив її до себе в гості.

На нещастя жінка пана пшодовніка нагло повернула, стукала до дверей, а чоловік її , маючи страх перед заздрісною жінкою, присилував ту незнайому жінку зі Самбірщини втікати через вікно по дроті. Жінка опускалась на вулицю по дроті, а що була доволі тяжка, дріт урвався. Ось тому то ця жінка впала з другого поверху на хідник, і забилася на смерть.

Романтичний герой тієї траґедії, пшодовнік Вавржинюк борониться перед слідчим суддею і перед жінкою в такий наївний спосіб, що він побачив на вулиці безробітну незнайому жінку, змилосердився над нею і запросив її, щоби переночувала в його кухні, а як приїхала його жінка, то він, побоюючись “сцени заздрости”, виганяв ту незнайому жінку через вікно на вулицю.

вул.Вірменська, 1938 рік
вул.Вірменська, 1938 рік

В наступному номері газети, опублікували нововіднайдені факти, щодо цієї трагедії:

Що це була за жінка?

У вчорашнім числі “УВ” була згадка про траґічну смерть невідомої жінки, яка у Львові, при вул.Вірменській спускалась по дроті з третього поверху з помешкання пшодовніка поліції і впавши на вулицю, згинула.

Виявляється, що ця жінка це Ева Бринич, розведена, зі Самбірщини. Проти пшод. пол. Вавржинюка ведеться слідство.

Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.
Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.

Два трупи в авті під Куликовом

Вчора до львівської поліції зголосився Віктор Міллєр, (Львів, вул. Богуславского 6) і заявив, що його наречена, Марія Мільчко виїхала автом з його братом Андрієм в напрямі Кульпаркова, і там правдоподібно, обидвоє заподіяли собі смерть. Здогад був правдивий, бо за хвилину поліція в Куликові зателєфонувала, що на шляху Львів-Куликів стоїть авто, в якім є труп Марії Мільчко, а Андрій Міллєр умирає. Міллєр за пару хвилин помер.

Виявилось, що Марія Мільчко, хоч і була нареченою Віктора Міллєра, потайки кохала його старшого брата Андрія. Андрій був жонатий, мав дитину, і це було на перешкоді закоханим, тому вони після численних непорозумінь з родиною і жінкою Андрія, рішили отруїтись в авті, що і сталось. День перед самовбивством, М.М. говорила з товаришками, що скоро помре, і відїзджаючи автом до Куликова пращалась з родиною зі сльозами в очах.

Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.
Газета «Українські вісти». Львів, 1936 р.

Пробудження весни

Вікторія Вільман, молоденька учениця гімназії, замешкала при вул. Ясній ч.32 у Львові, закохалася в гімназиста 8 кляси. Між закоханою парою пройшло до якихсь непорозумінь, наслідком чого ця учениця скочила вчора з 2 поверху на вулицю, бажаючи, видно, умерти.

Але вона не вмерла, тільки зломила собі ліву руку, міцно потовклась на цілому тілі й тепер лежить у лічниці.

вулиця Львівська (сучасна Замарстинівська)
вулиця Львівська (сучасна Замарстинівська)

Знов нещаслива любов

Іванка Радзевич із Голоска Великого коло Львова, мешкала на Замарстинові, де мала нареченого. Наречений покинув її і тоді з розпуки Іванка Радзевич випила отрую. Вона лежить у лічниці, де лікарі мають надію, що вона буде жити, а Іванка має надію, що наречений таки верне до неї.

 

Джерело:
Підшивка газет «Українські вісти». Львів, 1936 р.

Напишіть відгук