Часом варто підводити очі на будинки, повз які проходиш, на назви вулиць, якими пролягає щоденний маршрут з дому – на роботу, на меморіальні таблиці, що висять десятки років. Чому? Бо за ними часто ховається цікава і незнана історія, яка змушує змінити ставлення до звичних буденних речей і побачити своє місто новим.
Книгарня Наукового товариства ім. Т. Шевченка, що поселилася на проспекті Шевченка 8 (колишній вулиці Академічній) має особливу історію. Про це свідчить меморіальна дошка, що розміщена на фасаді будинку. Ось, що на ній можна прочитати: «У цьому будинку протягом 1892-1898 року знаходилося Наукове товариство імені Т. Шевченка, засноване у 1873 році».
Сьогодні тут розміщена книгарня НТШ, а ще 120 років тому, вело активну діяльність Наукове товариство ім. Т. Шевченка.
Заснувала його небайдужа до культури і науки національно свідома інтелігенція у відповідь репресіям, яким піддавалося українське друковане слово. Організація виникла під назвою Літературно-наукове товариство ім. Т. Шевченка, і обрала собі за мету: «Вспомагати розвою руської (малоруської) словесності». Згодом діяльність фокусується на науці, на перевагу культурно-просвітницьким питанням.
Приміщення на проспекті Шевченка 8 пов’язане саме з другим етапом розвитку Товариства, коли воно реорганізовується у виключно наукову установу, як підґрунтя для майбутньої Академії наук України. Тоді діяльність Товариства розгортається у трьох напрямках: філологічному, історично-філософічному та математично-природописно-лікарському. Розпочалася організація бібліотеки і музею НТШ. З 1892 р. виходив головний друкований орган товариства – “Записки НТШ”. Головою організації був Юліан Целевич (1892-93), а з 1893 на цій посаді – Олександр Барвінський.
1894 року до Львова переїжджає Михайло Грушевський. За три роки він очолює НТШ. Будинок на Академічній 8 служив Товариству до 1898, тож пам’ятає і Михайла Сергійовича. Саме за його головування закріплюється академічний статус Товариства, великого розмаху набрав випуск численних серійних і монографічних видань, розпочато створення музеїв, бібліотеки та архівів.
Тоді на Академічній 8 знаходилася адміністрація “Літературно-Наукового Вістника” а також музей.
1898 року професор хірургії Павло Пелехін подарував 80 000 корон Товариству на наукову працю. За ці гроші було придбано кам’яницю на вул.Чернецького 26 (сучасна вул. Винниченка), у якій далі діяло НТШ, мало друкарню, а згодом переплетню.
Що ж до історії самої будівлі на Академічній, то з 1912 року в лівій частині приміщення почав функціонував один з найстарших львівських кінотеатрів, з радянських часів і до сьогодні він відомий львів’янам під назвою «Київ».
Сьогодні книгарня на проспекті Шевченка 8 – корисне місце для тих, хто цікавиться науковою, довідковою та художньою літературою, адже тут багатий вибір книг різних українських видавництв та справжня наукова атмосфера з більше ніж 120-літньою історією.
Олена ВИСОКОЛЯН
Джерела:
Вітрина, що на фото у статті не є вітриною книгарні НТШ, а Української – тобто, зовсім іншого, не дотичного магазину. Наступного разу, будь ласка, перевіряйте матеріал, який ви публікуєте.