28, 29, 30 червня та 1 липня 1912 р. у Празі відбувся VІ Всесокільський злет. Він був проведений з нагоди 50-річчя від заснування чеського сокільського руху. Степан Гайдучок у складі чоти галицьких соколів побував на цьому величному заході.
Своїми враженням та роздумами він поділився на сторінках часопису українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько” у Львові – “Вістях з Запорожа”, опублікувавши працю “VІ. Олїмпіяда в Празї”. Пропонуємо ознайомитися з її змістом широкому загалу. Публікуємо із збереженням мови та правопису оригіналу.
Степан Гайдучок (13 березня 1890 р., село Підтемне – 16 березня 1976 р., місто Львів) – професор тіловиховання, журналіст, редактор, громадський та культурно-просвітній діяч, вояк Галицької Армії, один з перших українських фахівців з фізичного виховання і спорту, учень і послідовник “Батька українського тіловиховання” Івана Боберського, поціновувач української старовини.
Степан Гайдучок
VІ. ОЛЇМПІЯДА В ПРАЗЇ
Сьвяткував єї чеський народ разом з чеським “Соколом” дня 28, 29, 30 червня і 1. липня с. р. В тих днях в шесте зібрало ся чеське Сокільство, аби на спомин обох перших піонїрів своєї ідеї, Фіґнера і Тірша, знова переглянути свої карні ряди, спробувати в вправах і змаганях своїх сил, щоб відтак з тим більшою невтомимостю працювати для слави і пожитку свойого народа. А ставало воно до перегляду не лише перед очима своїх, але перед очима чужинцїв з цїлої Европи і у всїх здобуло собі подив і признанє.
Вправи здвигові відбували ся вже в пятницю 28. червня. Ми вспіли прийти на вправи сокілського доросту з самої Праги і єї околиць. До вправ вільноруч стануло 400 дївчаток, які не хотїли остати позаду старших “сестер”. Убрані в синявий убір з маленькими червоними шапочками при вправах, що нагадували кроки з танцю, виглядали добре і поправно виконували вправи. По них 1000 хлопцїв в подібних шапочках, червоних сорочках і коротеньких штанцях, чорних панчішках удачно виконували свої вправи сьміло і певно. По них вправляли ще ученики росийських заведень наукових, що громадно приїхали на сей здвиг.
В суботу, коли инші віддавали почесть на гробі Фіґнера і Тірша між иншими і українські Соколи, то на площі вже від 5. год. ранком роїло ся від руховиків і руховичок. Виконували проби і відбували ся змаганя дружин. В змаганях одиниць в пятницю побідив Словінець Відмар, другим був Чех Свобода, третим рівнож Словінець Фрукс. З тих побід бачимо, що і найменший народ пильною працею може здобути першеньство. В змаганях дружин побідили Королївські Виногради. О год. 3 ½ по пол. зачали ся вправи. Перед 100.000-ою публикою вправляли перші руховички з Петербурга. Стануло їх 9 до вправ снїговими кулями. Відповідно убрані (на біло) виконували вправи прегарно. Деякі з вправ були однак надто подібні до вправ булавою. По них 8 Чешок з Америки виконало вправи вільноруч. Дали вони нам образ вершкових вправ вільноруч. По них 48 Французів виконали кільканайцять рухів з національної борби на кулаки. Вправи робили на численє, однак се зовсїм не псуло вражіня вправ. Рухи були напротивні двійнями і одинцем. Ще перед точкою загальних вправ виконали Чехи з Америки (8) вправи вільноруч, даючи нам образи легкої атлетики. Ту треба було подивляти помисли автора. Потім 6 Словаків з Америки в національних одягах виконали вправи топірцем. Вправи, добре уложені, вийшли при кінци за мало рівночасно. Видко, за мало з музикою вправляли. Слїдуюча точка се вправи вільноруч загальні мужчин, до яких стануло 11.000 руховиків. З противних боків напливали дві струї руховиків, сходили ся, виминали ся, дїлили ся, аж уставили ся всї на місця. Коли виходили, порохи уносили ся над ними. Розступили ся, так оком годї було засягнути. Вихід, уставка, вправи вимагали часу одної години без 7 хвиль. Вправи були 8-тактові, почасти з місця, нагадували стріл з лука, мет диском, ратищем. Вийшли вправи цїлком певно і сьміло. По них надійшло 5.600 руховичок до своїх вправ вільноруч. Червоні завивала на головах добре представляли ся. Поступ зроблено, що далеко менше мужчин впорядників (всего 3) при тій точцї виступало, але і ті повинні відпасти. І при сїй точцї вийшло все рівно і гладко а з филями звуків музики надпливали до нас і филї рухів. Филювало макове поле то в оден бік, то в другий. Найбільше по жіночому вийшло “збиранє цьвітів” і V. вправа. Наступили вправи поодиноких віддїлів, що висипали ся на площу. В однім місци вправляли вільноруч, в другім палицею, мечами, деінде знова ставили вежі, вправи мішані трійками і т. д. Око обігало від одної громадки до другої та довго не могло спочивати на одній. Всюди бачило богато нового, інтересного. Загальний подив будили Словінцї з Любляни вправами на поручах. Поруча уставлені доскочно, 4 пари побіч себе. На кождих вправляє по два, на всїх поручах всї руховики рівночасно. При так тяжких вправах у перше побачив я так велику рівночасність. Вправи скінчили ся о год. 7.30, а проводив їм як і в инші дни Др. Ванїчек, що досьвідною рукою держав все в ладї.
В неділю о 9.15 почав ся величавий похід улицями міста. В нїм взяло участь 17.712 Соколів тай несено в нїм 314 прапорів. Йшли в такім порядку. На чолї походу 18 сокілських дїдуганів, що по 50 лїт належать до Сокола. За ними видїли Союза славянського Сокільстна, дальше Французи, Москалї, Американцї, Українцї, Чехи з Нїмеччини. Відтак Союз славянського Сокільства: Болгари, Хорвати, Словінцї, Серби і Чехи австрийські. Перегляд тревав 5 чвертий години. Конець походу замикало 159 кінних Соколів.
О год. 3.30 знова вправи. Починають їх Французи в числі 22. Виконують вправи на поручах, дручку з вродженою елєганциєю і скоростию. По них виконує вправи вільноруч 20 руховиків з Петербурга. Вправи дають образ рухів рамен, злучених з рухом ніг московського танцю. Зовсїм удачнї вправи тай не шабльонові. До вправ раменами стає 8 Американок. Переносять нас на ситківковий тік. Виконанє і уклад вправ достойні наслїдуваня. Американцї повторяють свої вправи вільноруч, а по них вправляє 48 Французів на 8 парах перстенїв рівночасні вправи. Характеристичний прихід і відхід і цікаве “взад зворот”. І знова любуємо ся вправами вільноруч жіноцтва тай такимиж мужчин, яких нинї стає троха менше і через се вихід дещо нерівний. По них наступають округи жіночі до попису а по них мужеські. Всюди бачимо окремішність в укладї вправ, все щось нового, сьвіжого. Вправи сего дня кінчить впоряд кінноти; 92 їздців виконує їзду ступом, трухтом, виконує закруги, звороти, перегляд, їзду четами, звороти до розвиненої лїнїї. А все то справно і легко.
В понедїлок послїдний день вправ. І знов переживаємо вражіня вправ масових. По них повторяють Французи вправи на перстенях. Відтак виступили руховики і руховички з Росиї (богато між ними Українцїв) до вправ в числі 250. В такт музики 6 мужеських стовпин виконувало вправи на дручках, які держали инші руховики. Були се вправи рівночасні. Поміж стовпинами мужеськими було 5 жіночих стовпин, що в той сам такт ставили образи пяткові при помочи палиць. Пізнати було по виконаню чеську солідну школу. В кілька хвиль виступили з національним танцем Болгари. Пар 24 в народних, мальовничих строях виконувало свій танець, дуже подібний до нашої коломийки. О пів до семої наступила послїдна точка “Маратон”. Се вже точка більше сценїчна, проте не буду єї описувати. Се символ працї і змагань чеського народа тай сего здвигу. Як Греки з Персами так Чехи з Нїмцями здобувають собі в борбі перевагу. Так само Чехи сим здвигом сьвяткують побіду над Нїмцями, одні олїмпійськими ігрищами, другі такимиж модерними. І як Греки так і Чехи є готові до дальшої боротьби хоч би вона нечайно прийшла.
Вдоволені розходились ми з площі, здобувши дуже богато досьвіду і навчившись много. Чеський же народ може бути на цїлий сьвіт гордим зі своїх руховиків, бо такої висоти виробленя не легко досягнути.
Джерело: Гайдучок С. VІ. Олїмпіяда в Празї // Вісти з Запорожа. – Львів, 1912. – 31 липня. – Чис. 71. – С. 4–5.
Особлива подяка за надані світлини та матеріали Лесі Крип’якевич та Олесю Пауку.
Андрій СОВА
історик
Джерела і література:
- Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. – Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ [03.2018].
- Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / За наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.: іл.
- Сова А. Гайдучок Степан Степанович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. – Івано-Франківськ, 2018. – Т. 1: А–Ж. – С. 309–310.
- Сова А. Як галичани 100 років тому з Іваном Боберським їздили в Прагу на VІ Всесокільський злет 1912 року // http://photo-lviv.in.ua/yak-galychany-100-rokiv-tomu-z-ivanom-boberskym-yizdyly-v-pragu-na-vi-vsesokilskyj-zlet-1912-roku/ (Сайт Фотографії Старого Львова; 19.02.2019 р.).
