Співачка SOWA відзняла відео на пісню, яку написала під час війни, у рідному місті Жовкві.
Співачка SOWA презентує пісню війни “Сльози, то моя зброя”, в яку вона вклала всі почуття, які внесла в життя співачки війна. Від сирен, почутих вибухів, виїзду за кордон, тугою за домом та повернення в Україну.
Із початком війни у своєму будинку виконавиця прихистила багато своїх друзів із різних міст України, які змушені були залишити рідні оселі через війну. Їх розповіді про те, як вони рятували свої родини під обстрілами та бомбардуванням, дуже вразили її.
“Коли ти чуєш ці історії – це одне, а коли ти відчуваєш на собі – це інше, – зазначає SOWA. – Я пам’ятаю ту ніч, коли я прокинулася від того, що затряслася земля. Було чути вибухи, і над моїм будинком пролітали ракети”.
Спочатку співачка разом зі мамою та сестрою виїхала за кордон, але не могла перебувати там довго:
“Тілом я була там, а душею – в Україні. Я вперше зрозуміла значення слова чужина. Це певна біль, яку описати важко, її розуміє, кожен хто відчув. Я зрозуміла, що краще бути під звуками сирен, аніж в чужій країні. Попри всі проблемі ти на рідній землі, разом зі своїми рідними та своєю сім’єю”.
Своєю місією SOWA вважає підтримувати дух людей власною творчістю і робити свою справою. Саме цим і зайнялася співачка: не варто сидіти і чекати, треба діяти тут і зараз, допомагати людям тим, що ти вмієш робити.
Сьогодні SOWA презентує нову відеороботу, яка народилася в буремні події, що відбуваються зараз в Україні.
Співачка SOWA
Пісня “Сльози, то моя зброя” про те, що через сльози ми виплакуємо всю біль і стаємо ще сильнішими та на крок ближчими до перемоги і йдемо до кінця. Тому що українці – сильна нація.
Зараз співачка активно волонтерить, та виступає для переселенців на Західній Україні, підтримуючи своїми виступами дух українців, та допомагає тим людям, які змушені були залишити свої домівки через війну.
Вона щаслива, що може дарувати людям свою творчість та підтримку, особливо дітям, які пройшли важкий шлях і пережили такі речі. Тому що зараз всім нам потрібна підтримка. А коли бачиш посмішку в очах людей, то хочеться докласти якнайбільше зусиль для того, щоб їм допомогти.
Ірина САВЕНКО
