Сьогодні, 4 квітня 2023 року виповнюється сімдесят років з дня народження американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень Квітка Цісик. Значення її внеску для української культури переоцінити неможливо.
Всі, хто пам’ятають — що таке Совєтський Союз, а ті, хто не пам’ятає — то зараз, у цій війні їм відкрилась страшна суть і єство того Мордору. У глухі 80 — ті роки, коли українська культура та ідентичність були черговий раз під загрозою, репресії, придушення найменших проявів національного, – у світ раптом увірвалась пісня, українська пісня. Голос співачки проникав глибоко в серце, він ніс у собі невимовну тугу усіх тих українців, хто змушений був назавжди залишити свою Батьківщину і промовляв для цілого світу — є такий особливий куточок на землі, де живуть люди, котрі мріють бути вільними та виборюють своє право на незалежність – і він називається Україною.
У 1991 році Україна стала незалежною і свою незалежність більше ніколи і нікому не дозволить відібрати. А той голос належав молодій тендітній жінці, яку звали Квітка Цісик.
Народилась в Америці, куди її батьки, розділивши долю тисяч українців скитальців, дістались у 1949 році. Від батька — Володимира Цісика — талановитого львівського скрипаля, його брата Зенона, музиканта Львівського театру, Квітка, як і її сестра Марія, перейняли любов до музики і надзвичайне музичне обдарування. Марія стала відомою піаністкою, а Квітка — видатною співачкою.
Видатними були майже всі особистості з роду її матері — Іванни ( Асі) . Дідусь Іванни – відомий галицький архітектор та суспільно – громадський діяч Василь Нагірний, а його донька — Софія, – здібний математик та педагог, котра довгий час працювала зі своїм чоловіком — професором Василем Левом — вченим, мовознавцем, істориком літератури та письменником — на ниві шкільництва у Львові і в США. У 1944 році вони разом з дітьми — донькою Іванною та сином Васильком змушені були залишити своє львівське помешкання по вул. Глибокій, 8, до котрого вже ніколи не повернулись.
Іванна вийшла заміж за Володимира Цісика в одному з таборів для переселених осіб у зоні Західних союзників , де у серпні 1945 року у них народилась донька Марія. А Квітка народилась 4 квітня 1953 року в Нью Йорку. З дитинства грала на скрипці, займалась балетом, вокалом, співала в хорі. Виховувалась в українському дусі, з 7 до 16 років пластунка Квітка відвідувала тритижневі табори в горах, у 1967 році організувала з дівчат 30 – го куреня ім. Софії Галечко в Нью Йорку співочий гурт “Соловейки”, яким керувала протягом трьох років. Закінчила у 1970 році Вищу школу музики і мистецтва у Нью Йорку, мала декілька закордонних семінарів та стипендій, де серйозно студіювала оперний спів.
Співачка володіла рідкісним колоратурним сопрано, її голос мав неймовірний, за визначенням спеціалістів, вокальний тембр. Та славу вона здобула згодом — як найпопулярніша виконавиця джинглів у США — рекламних мотивів для радіо і телебачення, до кінця життя була єдиним голосом для автомобільної компанії “Ford Motor”. Відомими є її записи саунтреків до художніх фільмів, де брала участь і як акторка, записи платівок — вона була знайома і співпрацювала з багатьма зірками американського музичного світу, та, напевно, найбільшим є її вклад для української музики. Квітка Цісик записала два диски з українськими народними та популярними піснями, запросивши найвідоміших студійних інструменталістів Нью Йорка, – своїм коштом. Планувала випустити третій україномовний альбом з колисковими або сучасними піснями, та її життя передчасно обірвалося.
Вона вміла співати так званим “Білим голосом” – своєрідною манерою жіночого фолькльорного співу, яку можна почути в карпатських селах. Саме в такій манері записано декілька пісень до альбому “Пісні з України” ( 1980 р), який присвятила своєму батькові — Володимиру Цісику. Вона , котра лише один раз ( у 1983 р) побувала в Україні, на своєму другому диску “Два кольори”(1989р.) зробила присвяту: “Присвячую поривам нескореного українського духа і його безнастанним змаганням по обидвох боках океану”. У Радянському Союзі пісні Квітки Цісик були заборонені.
Так само, як і колись, нащадки славного роду Нагірних, до якого належала Квітка, беруть участь у “безнастанних змаганнях по обидвох боках океану”. ЇЇ кузинка, журналістка та громадська діячка Христина Лев стала засновницею американської фундації Foundation to Preserve Ukraines Sakral Arts (FTPUSA), який разом з українським Благодійним Фондом Нагірних допомагає і надалі допомагатиме ( зважаючи, на страхітливі втрати) у реставрації наших святинь .
Україна вкотре виборює своє право вільно жити і панувати “у своїй сторонці”. На цьому маленькому окрайчику землі зараз ведеться остаточна битва – нескорений український дух поборює Морок, і під проводом Св. Архистратига Михаїла простромлює мерзенне тіло темного Змія. Такі поняття як табори переселених осіб, еміграція — знову, як і в юності батьків Квітки Цісик , увійшли в наше життя. Слова останньої пісні, записаної Квіткою – “Журавлі” на слова Богдана Лепкого, знову зазвучали у долях багатьох українців :
”Чути кру-кру-кру
В чужині помру
Заки море перелечу –
Крилонька зітру…”
Та на цей раз, ми віримо – все буде інакше, і весною Журавлині ключі повернуться в Україну.
Наталка ФІЛЕВИЧ
P. S. Сьогодні, 4 квітня 2023 року, о 17 год 30 хв у читальному залі науково-технічної бібліотеки НУ Львівська Політехніка відбудеться вечір пам’яті видатної співачки Квітки Цісик.
