Сьогодні, 23 листопада 2020 року, о 19.00 кінотеатр «Копернік» запрошує на допрем’єрний показ документального фільму «Земля блакитна, ніби апельсин» за участі режисерки Ірини Цілик. Це фестивальне кіно – одна з найгучніших українських документальних кіноробіт 2020 року. Львів’яни матимуть змогу поспілкуватися з режисеркою та отримати від неї відповіді на свої питання. Ну і, звичайно, першими побачити це кіно на великому екрані.
Квитки можна придбати за посиланням. А в український прокат «Земля блакитна, ніби апельсин» вийде 26 листопада.
Дистриб’ютором фільму є кінокомпанія Arthouse Traffic. «Земля блакитна, ніби апельсин» була у довгому списку премії Європейської кіноакадемії. Цей повнометражний дебют режисерки та письменниці Ірини Цілик. Назва фільму – це цитата з вірша поета-сюрреаліста Поля Елюара, яка, зі слів режисерки, певною мірою передає сюрреалістичну суть балансування героїв між паралельними вимірами війни та миру. Фільм розповідає про сім’ю, яка живе в «червоній» зоні Донбасу, де воєнні дії тривають. Долаючи щоденні травми існування в прифронтовій зоні, 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Але, незважаючи на всі труднощі, ця родина є дуже дружною і життєрадісною. Мама і діти мають багато захоплень, грають на різних музичних інструментах і навіть знімають самотужки фільми про своє життя під час війни.
«Цього року багато чого відбулося так і не так, як хотілося. Ми встигли застрибнути в останній вагон і побували на важливих фестивалях. Тоді з нами були наші героїні, ми стояли разом перед багатолюдними залами, і були безкінечні питання, оплески, купа сильних емоцій. А потім почався карантин, і плани посипалися. Скасовані поїздки, новий вид існування кінофестивалів – в онлайн-форматі, zoom-зустрічі з глядачами… Так, ми отримали величезну хвилю відгуків від українських глядачів під час показу нашого фільму на Docudays UA. І все ж було трохи не по собі від розуміння, що люди дивляться його з ноутбуків, – каже режисерка Ірина Цілик. – Думка про те, що нарешті всі зможуть побачити наш фільм на великих екранах, дуже надихає мене. Колись, ще в інституті, ми вчили, що таке «видовищна ситуація». Це сукупність різних чинників, від м’якості крісел до якості зображення, звуку тощо, які впливають на сприйняття кіно. Тож я бажаю глядачам, аби видовищна ситуація була сприятливою, і ніщо не завадило вам пірнути у світ наших героїв, які попри всі труднощі не втрачають любові до життя. До зустрічі на великих екранах України!»
Світова прем’єра «Землі блакитної, ніби апельсин» відбулася в конкурсній секції World Documentary Competition кінофестивалю Sundance Film Festival. Ірина Цілик отримала нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики. Українське кіно було вперше представлене в конкурсній програмі цього найвідомішого та найбільшого в США фестивалю незалежного кіно. Європейська прем’єра пройшла на 70-ому Берлінському кінофестивалі в рамках програми Generation 14Plus. У травні 2020 року «Земля блакитна, ніби апельсин» отримала два головні призи в національному та міжнародному конкурсах Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Кінострічка потрапила до короткого списку фільмів, рекомендованих для номінації премії Європейської кіноакадемії. А також отримала Гран-прі кінофестивалю Millenium Docs Against Gravity, приз за найкращу операторську роботу на кінофестивалі Millenium Docs Against Gravity, нагороди «Найкращий дебют» кінофестивалю Biografilm в Італії, «Найкращий документальний фільм про права людини» на кінофестивалі Dokufest у Республіки Косово, «Найкраща документальна стрічка» кінофестивалю Five Lakes Film Festival у Німеччині, спеціальну відзнаку в міжнародному конкурсі кінофестивалю Underhill в Чорногорії.
Крім того, «Земля блакитна, ніби апельсин» став фільмом-закриттям 49-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» (показ відбувся 29 серпня).
Ця кінострічка створена українською продакшн-компанією «Альбатрос Коммунікос» (продюсерка Анна Капустіна) та литовською продакшн-компанією «Мунмейкерс» (продюсерка Гєдре Жицкіте) за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Литовського фільмоцентру та IDFA Bertha Fund (Нідерланди).Фільмування проходило у 2017 – 2019 роках у Красногорівці, Авдіївці, Кураховому Донецької області, а також у Києві.
Наталка СТУДНЯ
