8 жовтня 1997року закінчив свою земну мандрівку Карло Звіринський – живописець, графік, іконописець та педагог. Найкращий спосіб вшанувати пам’ять митця – ще раз перечитати його слова і оглянути його роботи.
- Все моє малярство – то молитва. В ньому я намагався виразити свій подив для величного творіння Бога. Все, що я малював, було інспіроване цим почуттям.
- Ієрархія цінностей в мене була така: духовні цінності, суспільні цінності і потім мистецтво, було тою третьою вартістю, яка повинна була служити двом першим.
- … Якось так склалося, що я знаходився на перехресті різних ідей і різних впливів. Спочатку я був під впливом … барбізонців, Констебля, імпресіоністів, кубістів … Так як розвивалася історія малярства, так я йшов за нею.
- Те, що я робив, – то би можна було окреслити як СПРОБУ ІТИ З ДУХОМ ЧАСУ. І то – щиро. Не те, щоб я хотів їх копіювати, що я хотів би тут бути оригінальним.
- В основі кожного справді глибокого мистецтва завжди лежить трагізм, біль і скорбота. Радість є поверховою, вона не може викликати глибоких почуттів.
- Мистецтво не є сенсом мого життя, а лише засобом для висловлення мого відношення до життя. Для багатьох художників, наприклад, як для Сельського – це було сенсом його життя.
- Для мене є більші ідеали, яким би я хотів служити своїм малярством – це мій подив для світу.
- Побачити те, що не побачили другі, почути це – що не почули другі, зрозуміти це – що не зрозуміли другі – це і є талант. І дивуватись тому – що не дивує другого. А хто не дивується формі хмари й рухові хвилі – хіба він може бути поетом, вченим.
- Був такий час, в 1959 році поїхав я перший раз у Крим – колосальне враження, море, каменюки…Тоді я найбільше намалював морських пейзажів. Піддався стихії, хотів намалювати на живо. Так вони під впливом ледь не Айвазовського, але не малярськими засобами, а розповідними; захоплення було таке, як ніколи.
- В творчості своїй пробую врятувати від забуття мій маленький світ і деякі справи з близьких мені географічних і духовних областей.
Похований Карло Звіринський у Львові на Голосківському цвинтарі поле 8б.
Упорядник Христина ЗВІРИНСЬКА-ЧАБАН
Джерела:
- Рукописний архів Карла Звіринського
