Смаки давнього Львова: якими ласощами дивували в столиці Галичини кухарі та кондитери

Це була перша такого роду виставка у тогочасній столиці Галичини, коронному краї Австро-Угорщини. Та оскільки вона була приурочена до 60-річного ювілею правління імператора Франца Йосифа (найясніший цісар став на чолі імперії у 1848 році, – авт.), виставку одразу назвали «ювілейною».

Серед учасників виставки особливо вирізнявся та привертав увагу публіки павільйон уже знаменитої на той час далеко за межами Галичини фабрики цукру, шоколаду та тістечок Яна Гефлінгера – німця за походженням, який від 1895 року почав вести свій бізнес у Львові. Після 1903 року, коли засновник фірми передчасно помер у віці 46 років, його справу продовжив син Тадеуш Мар’ян, який зберіг у назві кондитерського підприємства батькове ім’я.

Найвідомішим, як би тепер сказали, піар-ходом цієї кондитерської династії стала меценатська підтримка спорудження у Львові пам’ятника Міцкевичу в 1904 році. Незадовго до його відкриття фірма «Ян Гефлінгер» випустила шоколадні медальйони із портретом славетного польського поета і передала на спорудження пам’ятника виручку від продажу перших 10 тисяч оригінальних шоколадок (солодкий Міцкевич коштував 20 гелерів, тобто пожертва склала 2 000 корон – близько 200 тисяч гривень за нинішніми цінами, – авт.).

«Ця фабрика, створена 12 років тому, просто чудово розвинулася від скромного початку,  сьогодні вона займає цілу триповерхову багатоквартирну оселю за адресою вул. Театральна, 8 у Львові (тепер — житловий будинок з крамницями за тією ж адресою, авт..), на якій працює постійний штат із понад 70 осіб.

Найновіша система машин виробляє величезну кількість кондитерських виробів, які масово експортуються на всю Галичину, Буковину та Угорщину», – описувала успіхи родини Гефлінгерів у репортажі з виставки газета Nowości Illustrowane.

Галицьке видання наголошувало, що вироби фабрики Гефлінгера успішно витісняють з ринку «чужоземні» солодощі – віденські “Кабоси” та угорські “Коестліни”.

До речі, окрім головної фабрики із цукернею (кондитерським ресторанчиком) на вулиці Театральній Гефлінгери відкрили ще два заклади у Львові – на вулиці Коперника та Зиблікевича (тепер – частина вулиці Франка, поблизу однойменної площі, – авт.). Кондитери успішно провадили свою діяльність у місті аж до вибуху Другої світової війни у 1939 році та встановлення на Галичині радянської влади.

Надзвичайні смаколики пропонував відвідувачам «ювілейної» кулінарної виставки у Львові добре відомий місцевій публіці ресторатор краківського готелю “Під Ружею” Олександр Влочковський. Свого часу він був шеф-кухарем львівського готелю “Жорж”.

У 1905 році, коли тут зупинявся перський шах Мозаффар ед-Дін, серед страв Влочковського вельможному гостю найбільше засмакували огірки, які вирізнялися особливим смаком та запахом. Як писала тогочасна газета, вони так припали до вподоби володарю Персії, що той попросив у кухаря рецепт, за яким вони були приготовлені.

«Ці огірки присутні й на львівській виставці, і публіка з великим апетитом їх куштує. Цю страву навіть подають на таких самих тарелях, на яких подавали перському шахові. Також пан Влочковський презентував тут свій надзвичайний томатний соус, спеціальний паштет, яким фарширований фазан, та чудову настоянку – ренклодівку (сливовицю, – авт..). Все це, розміщене у маленькому, але дуже зі смаком оформленому павільйоні пана Влочковського та приваблює багато цікавої аудиторії», – повідомляла газета Nowości Illustrowane.

Кулінарна виставка у Львові тривала два тижні, а її відкриття удостоїли своєю присутністю тодішній намісник Галичини доктор Бобринський, спікер Галицького Сейму граф Бадені, представник армійського гарнізону генерал Чибулка, мер міста Цюхцинський, депутати та радники. Прецінь, виставка була приурочена до ювілею цісаря, тож представникам влади не годилося проігнорувати запрошення кухарів та кондитерів.

Богдан СКАВРОН

Джерело: ДІЛО