Уродженець Болехова, медик за фахом і львів’янин за мешканням Юрій Гнатишак нещодавно презентував свою третю книгу. Це видання ґрунтовно охоплює історію лексикографічної та текстової репрезентації мовлення жителів цього прикарпатського міста. Назва праці — «Слова з Болехова. Післямова» — символізує підсумок багаторічних напрацювань, раніше втілених у двох об’ємних дослідженнях: «Слова з Болехова» (2017) та «Болехівські бувальщини» (2021).
Сама «Післямова» за обсягом дещо менша за попередні фоліанти (232 с.), проте вона офіційно увійшла до престижної серії «Діалектологічна скриня» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Книга, підготовлена видавничим відділом Інституту, вирізняється високим поліграфічним рівнем та містить кольорові світлини. Ці ілюстрації фіксують ключові моменти творчого шляху автора, зокрема презентації та зустрічі, пов’язані й з іншими його працями, як-от краєзнавчо-спортивний нарис «Футбольні обрії Болехова» (2024).
Від локального словника до масштабного «Лексикону»
У передмові до нової праці (с. 6) Юрій Гнатишак ділиться важливим спостереженням:
«Попри те, що я є носієм болехівської говірки, мені вдалося дізнатися чимало нового, досі невідомого. Обсяг зібраного матеріалу виявився неочікувано великим, що дало змогу розпочати новий масштабний лексикографічний проєкт — “Лексикон болехівський: теперішнє і призабуте”, який нині налічує понад 1400 сторінок».
Сьогодні фахівці-діалектологи згаданого Інституту активно опрацьовують ці матеріали. Оскільки перші «Слова з Болехова» з часом набувають статусу історичної пам’ятки, автор вирішив зафіксувати сучасний стан мовлення саме у форматі «Післямови».
Знана дослідниця Тетяна Ястремська, яка виступила відповідальним редактором, зазначає, що праці пана Юрія викликали значний резонанс як у наукових колах, так і серед місцевої громади. Вихід словників супроводжувався численними рецензіями та науковими розвідками. Для академічної спільноти ця книга — не фінальна крапка, а лише перехід до фундаментального «Лексикону болехівського». Побажаємо автору сил у реалізації цього проєкту, адже збереження живої мовної культури в умовах воєнних викликів є справою національної ваги.
Ігор СКЛЕНАР
