“Слід” у саморефлексіях Михайла та Олеся Фіголів

627
Фрагмент експозиції творів Олеся Фіголя.
Фрагмент експозиції творів Олеся Фіголя.

У виставкових залах історичної «Хлібні» – однієї зі споруд, що входять у музейний комплекс Національного заповідника «Софія Київська», до кінця липня експонуватиметься виставка малярства  Михайла та Олеся Фіголів «Слід».

Вхід до Національного заповідника Софія Київська. Дзвіниця.
Вхід до Національного заповідника Софія Київська. Дзвіниця.

У двох авторських локаціях показано понад 50 творів відомої мистецької родини – батька й сина, з числа кращих репрезентантів національного образотворчого мистецтва другої половини XX ст. і сучасності.

Банер-афіша виставки (ліворуч)
Банер-афіша виставки (ліворуч)

У ці спекотні дні червня, в обставинах війни Українців з російською ордою символіка і проблематика такої виставки мають додаткові суспільні подразники. У «Сліді» відшуковуються зв’язки з наративами як індивідуальної лірично-емоційної, та і колективної – історичної – пам’яті.

Михайло Фіголь. Автопортрет. 1977.
Михайло Фіголь. Автопортрет. 1977.

Щодо Михайла Фіголя (1927 – 1999) – видатного художника, вченого, педагога, організатора мистецької освіти на Прикарпатті, місце події (Софія як знакова давньоруська святиня) скеровує до контексту наукових пріоритетів автора, дослідника княжого Галича. Натомість ця важлива іпостась діяльності М. Фіголя в експозиції поступилася його багатому досвіду як живописця.

Михайло Фіголь. З дитною. 1961.
Михайло Фіголь. З дитною. 1961.

Представлені полотна дають можливість відслідкувати наростання авторського темпераменту від раннього реалістичного періоду до різних етапів творення свого «карпатського міфу» в образах сучасників та гірських ландшафтів.

Михайло Фіголь. Оленка Антонів-Чорновіл. 1960-і роки.
Михайло Фіголь. Оленка Антонів-Чорновіл. 1960-і роки.

Декоративно-синтезована манера письма закріпила через призму ліричного світогляду мистця цінні настроєві інтонації, які з дистанції часу відлунюють палітру настроїв і мотивів поезії та пісенної творчості генерації українських шістдесятників.

Михайло Фіголь. Під Говерлою. 1991.
Михайло Фіголь. Під Говерлою. 1991.

Олесь Фіголь – сучасний художник і педагог, стратегія малярського письма якого виробилася вже в іншій концептуальній скерованості.

Фрагмент експозиції творів Михайла Фіголя.
Фрагмент експозиції творів Михайла Фіголя.

Сліди його світовідчування торкаються іманентної субстанції, внутрішніх порухів питомої «творчої сваволі». Віртуозною технікою пластично-образної імпровізації він облаштовує умовний простір, наділяючи його метафоричними властивостями.

Олесь Фіголь. Автопортрет. 2013.
Олесь Фіголь. Автопортрет. 2013.

В конструйованих уявою середовищах постають динамічні, ритмічні структури, якими автор передає стани власної екзистенції (цикли «Емоції», «Світло», композиції «Пандекти часу», «Міжсезоння», «Захід», «Присутність», «Осінні дощі», «Слід» та ін.).

Олесь Фіголь. Із серії Світло. 2023.
Олесь Фіголь. Із серії Світло. 2023.

Володіючи високою виконавською культурою, художник досягає очікуваного асоціативного звучання кожної теми через комбінацію експресивної пластичної «ліпки» барв стишеної колірної гами. В такій творчій методології концепт «сліду» набуває не лише символічного, але й практично-формалістичного значення.

Олесь Фіголь. Із серії Емоції. 2024.
Олесь Фіголь. Із серії Емоції. 2024.

Кожен, хто відвідає найближчим часом виставку Михайла та Олеся Фіголів «Слід», матиме змогу відчути природу духовно-ціннісної спадкоємності в еволюції розвитку національного українського мистецтва в досвідах мистців двох поколінь.

Роман ЯЦІВ
Світлини з виставки Р. Яціва

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.