Одним з найбільш визнаних майстрів львівської скульптури ХІХ століття став Юліан Марковський. Створені ним роботи і досі прикрашають наше місто і хоча більшість львів’ян чи гостей міста не здогадуються про їх творця, проте не захоплюватись ними вони не можуть. Разом з тим, життєпис Марковського є дійсно цікавим та неординарним. Отож Юліан Марковський, ким він був?
Народився майбітній скульптор у неспокійному для Галичини 1846 році у Львові. Він був сином механіка, проте майбутню професію він обрав очевидно наслудючи свого діда – відомого скульптора Яна Шімзера. Після закінчення реальної школи у Львові він постав перед вибором свого шляху. Проте замість продовження освіти він піддається своїм патріотичним почуттям і їде в Російську імперію, де поляки підняли повстання, яке тривало протягом 1863-1864 рр. У одному з боїв, 17 річний Юліан отримав штикове поранення лівої руки. Повстання поляків придушили і Юліан вимушений був повертатись до австрійської Галичини, переодягнувшись у жіночий одяг, щоб не потрапити під репресії російської влади. Після повернення до рідного міста, він все ще перебував у пошуках самого себе, тому спробував реалізувати себе у багатьох професіях, найколоритнішою та найбільш творчою з яких вочевидь можна вважати його будні актора у мандрівному театрі.
У 1866 році він заприятелював з відомим художником Артуром Ґроттгером, який все таки переконав свого друга зайнятись скульптурою. Тому з 1867 року, Юліан Марковський опановує ази професії під керівництвом відомого львівського майстра скульптури – Паріса Філіппі. Учень досить швидко почав проявляти свій талант, що не залишилось непоміченим. За фінансової підтримки графської родини Дідушицьких, Юліан вирушає до столиці монархії Габсбургів – до Відня, де він навчається у Віденській академії мистецтв – провідному на той час центрові мистецької освіти Європи.
У 1870 році він повертається до Львова (у черговий раз). Недалеко від Личаківського цвинтаря він створює майстерню, яка спеціалізувалась в основному на виготовлені надгробної скульптури. Здавалось, що його затягне рутинна робота, але Марковський не був би Марковським, якби знову не проявив себе. У 1876 році, він бере участь на кращий проект монумента Северину Гощинському. Дослідники одностайні в тому, що це був перший серйозний успіх молодого скульптора. Марковський починає масово отримувати замовлення на оздоблення будинків, створення пам’ятників та на інші види робіт. Загалом, ним було створено близько 60 надмогильних пам’ятників, які сьогодні можна побачити на Личаківському цвинтарі і кожен з них є справжнім мистецьким шедевром.
Які ж роботи особливо виділяються? Марковський був автором постамента пам’ятника королю Яну ІІІ Собеському, який стояв на проспекті Свободи, а зараз знаходиться у Ґданську. Пам’ятники Яну Кілінському та Бартошу Гловацькому також несуть на собі відбиток його роботи, хоча обидва були виконані ним у співавторстві а пам’ятник Гловацькому змушений був завершувати не він. У холі колишньої галицької ощадної каси (сьогодні Музей етнографії та художнього промислу на вулиця В. Гнатюка) знаходиться його скульптура “Фортуна що увінчує працю”. Одну з муз, яка прикрашає фасад Львіського оперного театру, а саме Полігімнію – створив також Марковський. Створював він свої шедеври і для інших міст. Так, Сянок прикрасив пам’ятник Тадеушу Косцюшці його авторства. Ним було також виконано цілу низку надгробків для осіб похованих у Коломиї, Станіславові (сучасний Івано-Франківськ) та Тернополі. Помер Марковський досить несподівано – у січні 1903 року у Львові, як вважається, від пневмонії. Тут його і поховали, на Личаківському цвинтарі, на місці, яке для нього за життя було більш ніж символічним і з яким його пов’язувало набагато більше ніж більшість тогочасних львів’ян.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Markowski Julian (http://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/julian-markowski)
- Julian Markowski (http://culture.pl/pl/tworca/julian-markowski)
