ХІХ століття називають довгим, ХХ кривавим і трагічним, а ХХІ – століттям постправди. Якщо продовжувати цей логічний ланцюжок, то на XVII ст. можна поставити ярлик чи не останнього, де жили героїчно-лицарські ідеали. Гетьман Яблоновський, король Собеський, воєвода Вишневецький, гетьман Хмельницький чи гетьман Виговський… Ці діячі, а список можна продовжувати, опинялися по різні боки барикад, дружили або ненавиділи один одного. Водночас, кожен з них був людиною дії, честі і відповідав високому лицарському ідеалу свого часу. Вони мали хороший військовий та гуманітарний вишкіл, велика частина їхнього життя минала на полі битви, але й про підтримку культури, фундування храмів та опіку над молоддю вони не забували. Однак, чого вартий кожен з них без його “білоголової”. Для останньої зазвичай було відведено певну нішу та конкретну роль. Яку саме? Ви знаєте, але нагадаємо собі, спостерігаючи за дружиною коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яблоновського. Того самого, пам’ятник якому колись стояв на площі Яворського у Львові.
Життя жінки починалося з її смерті?
“Був при її смерті син короля Яна ІІІ. Якуб королевич власними руками закрив її очі. Королева після смерті відвідувала її тіло і ноги її цілувала […] Тіло померлої з урочистостями поклали у Львівському костелі Товариства Ісусового, в часі чого були присутні (що є рідкістю для Польщі) два кардинали: папський легат Паллавічіні і Гнезненський архієпископ Радзеєвський”. Саме так у праці “Matka Świętych Polska, albo Źywoty świętych” описано смерть Маріанни Казановської, дружини коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яблоновського.
Треба сказати, що у названій праці ми бачимо не просто окрему згадку про Маріанну Казановську, а цілий, як ми би сказали, біографічний нарис, присвячений цій жінці. З-поміж багатьох сучасників та співвітчизників упорядники даного тексту обрали саме її персону і присвятили Маріанні Казановській окрему оповідь. Щоправда, опис цей має агіографічний характер і схожий, радше, на панегірик. Саме фрагмент, який стосується її смерті, наведений вище, є найбільш детальним і фактографічним. Інша частина тексту має відмінний зміст та стилістику і виглядає дуже шаблонною.
Ідеальне життя, або просто схема
Автором праці “Matka Świętych Polska, albo Źywoty świętych” був агіограф і теолог Флоріан Ярошевич. Той точно знав про Маріанну Казановську більше, ніж сучасна вікіпедія, але його оповідь також доволі своєрідна. Давайте заглянемо…
Про народження Маріанни Казановської оповістили дзвони місцевих храмів, які в день її появи на світ почали самовільно дзвонити. Ще коли вона була немовлям, на терени проживання родини напали татари. Усі тоді дуже злякалися і сховались за стінами фортеці у Підкамені. По тому виявили, що про Маріанну забули. Відтак її мама оголосила, що віддасть доньку за того, хто порятує Маріану від ворогів. Один шляхтич зголосився і непомітно пробрався до ворожого табору й повернув доньку батькам. Ті виховували її у побожному дусі, але коли руку Маріанни Казановської попросив руський воєвода Станіслав Яблоновський, рятівнику дівчини довелося поступитися.
Маріанна Казановська була скромною і набожною дружиною, кожен день молилась, регулярно була на літургіях, дотримувалась постів і часто подавала милостиню, займалася духовними вправами, здійснювала паломництва і забезпечила побожне і християнське виховання своїм дітям. Вона допомагала друкувати набожні книги і підтримувала сиріт, була привітною до старших, ближніх і навіть ворогів, закладала шпиталі, підтримувала убогих і викуповувала з турецької неволі бранців. Особливо детально о. Ярошевич розказав про хворобу старшого сина Казановської. Той уже був в дуже важкому стані, коли вона пішла молитися до Богородиці в костел єзуїтів у Львові. Хоч молилася палко, в часі цього одна з поставлених нею свічок згасла. Маріанна Казановська все одно продовжувала молитись і свічка знову запалилась. Коли вийшла з храму, то дізналась, що її син почувається значно краще.
Очевидно, що прочитання подібних життєписів завжди залишає нас тет-а-тет з такими текстами. Кожен приймає для себе відповідні рішення про ступінь достовірності тексту. Також і про те, прочитали ми щойно про конкретну особу, або, імовірно, побачили колективний і ідеальний образ тогочасного жіноцтва. Перечитавши подібні фрагменти, ти можеш нічого не дізнатися про людину, але тобі точно буде відомо, які існували очікування щодо неї у тогочасному суспільстві, на який ідеал вона мала рівнятися.
Що нам відомо про Маріанну і Станіслава Яблоновських?
Маріанна Казановська, яка відійшла до кращого світу 23 лютого триста тридцять п’ять років тому, народилася у родині брацлавського воєводи Домініка Казановського і Анни Потоцької. Вона була дружиною коронного гетьмана Речі Посполитої, руського воєводи, а потім краківського каштеляна Станіслава Яблоновського. Сімейство мало трьох синів і трьох доньок. Подружжя було предками короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського, а також графа, митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Маріанна і Станіслав жили і померли у Львові, були поховані при комплексі єзуїтів.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Львів, якого не повернеш. Пам’ятник гетьману Станіславу Яблоновському // Фотографії старого Львова, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/lviv-yakoho-ne-povernesh-pam-yatnyk-hetmanu-stanislavu-yablonovskomu/
- Люди Гарнізонного храму. Родина Яблоновських // Підземелля Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://underpetrapavla.lviv.ua/news/lyudy-garnizonnogo-hramu-rodyna-yablonovskyh/
- Чухліб Т. Яблоновський Станіслав-Ян // Енциклопедія історії України, 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/
- Matka Świętych Polska, albo Źywoty Świętych. – Poznań, 1893. – Cz. 1. – S. 185 – 191 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://polona.pl
