В середу, 31 жовтня 2018 року, о 12.00 у Львівському музеї історії релігії (площа Музейна, 1) доктор історичних наук, в. о. завідувача археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Микола Бандрівський представив нові експонати музею – унікальний комплекс пам’яток VIII ст. до н.е., що не має аналогів у Центральній та Південно-Східній Європі.
Речі датуються серединою – другою половиною VIII ст. до н. е. Сюди входить церемоніальний шолом етруської роботи, пишно декорована фіала та елементи колісничної упряжі. (Аналогічного типу шолом був виявлений біля села Кремінної на Хмельниччині наприкінці XIX ст.).
«Я хотів би запрезентувати унікальний комплекс, виявлений нещодавно на Західному Поділлі, в околицях Дунаївців Хмельницької області. Вперше інформація про нього з’явилася на сайті Музейний простір у 2015 р. В інформації акцентувалося, що цьому комплексові загрожує вивезення за межі України. Ми були свідками того, що багато раритетів – і історичних, і археологічних у напівзаконний, чи незаконний спосіб покидають терени нашої держави та опиняються у приватних збірках, або колекціях провідних музеїв світу. Цим комплексом міг би гордитися Лувр, Британський музей чи будь-який інший музей світу. У чому його унікальність? Зверніть увагу на датування. Це один із найраніших зразків захисного озброєння на території Центральної Європи, збережений у такому доброму стані. Датується він серединою-другою половиною VIII ст. до народження Христа. Тобто 2700 років щонайменше. Найцікавіше те, кому він належав. За дослідженнями відомого німецького археолога Генріха фон Газе, такі шоломи відомі лише в Етрурії (сучасна Італія) та на Заході України. Аналогічного типу шолом був виявлений наприкінці ХІХ ст. у с. Кремінна Хмельницької області. Він відомий лише з публікацій, оскільки зникає після Другої світової війни і де він зараз перебуває, не відомо. Та, дякувати Богу, знову трапився щасливий випадок. Цього разу разом із шоломом виявлено цікаву чашу-піалу, яку використовували під час культових обрядів. Вона датується також другою половиною VIII ст. до народження Христа і походить із сучасного Північного Ірану та була виготовлена в одній з майстерень тогочасної Ассирійської імперії. Також виявлено елементи кінської колісничної упряжі. Усі ці речі мають прямі аналогії у комплексах Прикубання, Закавказького регіону і на території Ассирії. Завідуючий відділом енеоліту та бронзи Інституту археології НАН України професор, доктор історичних наук Віталій Васильович Отрощенко, який нещодавно відвідав Львів, підтвердив запропоноване датування», – зазначив Микола Бандрівський.
Він також частково розкрив таємницю, як унікальна пам’ятка потрапила до львівського музею.
«Пам’ятка знайдена не мною, але я займаюся періодом, якому належить цей комплекс. Інформацію про етруський шолом з Кремінної я опублікував у 1994 р. у книзі «Скринькові поховання висоцької культури в межиріччі Збруча і Стрипи», виданої у видавництві Львівського музею історії релігії. Тобто ця тематика для мене не є новою – я займаюся нею вже третє десятиліття. Дослідники впродовж трьох останніх років, відколи комплекс «засвітився», вважали, що він втрачений для науки. Але так сталося, що знайшлася людина, яка вирішила зробити гарний та корисний жест. Ця людина якимось чином здобула цей комплекс і передала його у музей. Основні вимоги щодо цього комплексу були такими: знахідка має бути для загального огляду в експозиції музею та повинне відбутися її наукове монографічне опрацювання. У цій монографії ми плануємо назвати прізвище згаданої особи і умови віднайдення комплексу», – акцентував археолог.
Комплекс бронзових речей привезли до Львова, де він буде зберігатися в Музеї історії релігії.
“Дуже важко знайти якийсь інший прихисток таким речам, йдеться про охорону. Справа не в тому, що привезти їх до Львова, щоби тішитися з того, який гарний комплекс врятовано для науки. Все для того, щоб їх опрацювати та зберегти, оскільки в наших таких дуже нетривких умовах дуже важливим є питання безпеки і наш Львівський музей історії та релігії має одну із найкращих на Заході України систем сигналізації”, – додав Бандрівський.
«На основі цієї пам’ятки ми можемо зробити висновок, що наші предки, наші попередники, що мешкали на теренах сучасної Західної України мали надзвичайно високо розвинуту культуру. Чому у нас знайдено два таких шоломи, важко сказати. Можливо, їх було і більше, але їх наразі не вдалося знайти. Ми також повинні ще відповісти на питання, чому таких етруських шоломів немає на території Німеччини, Чехії, Угорщини, Австрії чи Румунії. А у Європі відомі лише на Апенінському півострові та на заході України. Очевидно, це не міг бути імпорт чи трофеї. Можливо, були якісь ще не відомі нам зв’язки між Етрурією та Кімерією, що тоді існувала на території степу і Лісостепу України», – підкреслив науковець.
Наразі пам’ятки віддадуть на спектральний аналіз у лабораторію Львівської політехніки для точного датування та подальшого дослідження.
Наталка РАДИКОВА
