В попередній публікації ми вже знайомили наших читачів із світлинами Львова 1968 року. Сьогодні хочемо продовжити розпочате, адже вдалось натрапити на нові кадри зі Львова 1960-х років.
Про Львів писали: «У другій половині XIX і на початку XX століття центр міста змінює свою адресу. З тісної середньовічної площі Ринок він переноситься туди, де річку Полтву сховали в підземний канал. Тут виросли красиві широкі бульвари.
Сьогодні однією з найкращих львівських вулиць є проспект Тараса Григоровича Шевченка. Серед пам’яток львівської цивільної архітектури однією з найдосконаліших у художньому відношенні вважається так звана «Чорна кам’яниця» (XVI ст.), будинок № 4 на площі Ринок, де зараз розмістився Львівський історичний музей. Безглуздям було б сперечатися сьогодні про національний характер Львова. Він був і буде українським. Український селянин його годував, українські робітники будували його стіни, байдуже, були це стіни жилої оселі, церковної башти чи палацу вельмож».
«Увечері, коли густі сутінки спадають на круті горби, довкола спалахує заграва. Це вогні нового індустріального Львова, вогні, що освітлюють шлях у вічну молодість сивоголового міста».
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
