Рисою не лише українського народу є вигадування різних легенд та байок з наступним переконуванням себе у їхній правдивості, достовірності. Інколи такі фікції народи вигадують самі для себе. Буває, що вплив подібних оповідок поширюється ще й на сусідні народи. Головне, в таких випадках, вчасно зупинитись і не почати підміняти вигадкою реальність. Для цього й потрібні мислячі та критичні люди, які зуміють відсіяти “зерно від полови” та належним чином розставити акценти навіть у найбільш заплутаних історіях. Про одну з таких і будемо говорити нижче.
Смертоносний? бик
Одним із найдавніших підручників з історії України часто називають трактат “Історія Русів”. Той побачив світ у першій половині ХІХ століття, був створений дещо раніше, а його автор залишається невідомим досі. “Історія Русів” мала значний вплив на подальший процес історіописання на наших теренів, до цієї праці часто зверталися видатні історики з різних куточках наших земель. Поміж іншим, в “Історії Русів” подано багато сумнівних відомостей. Зокрема, це колоритна, але дуже суперечлива інформація про страту козацького лідера Северина Наливайка.
У ній зазначається, що після успішної битви козаків із гетьманом Станіславом Жолкевським під Чигирином, Наливайко з полковником Лободою, суддею Федором Мазепою та київським сотником Яковом Кизимою поїхали у 1597 році як делегати у Варшаву. Там їх одразу ж взяли під караул. Козацьких лідерів посадили у підземну в’язницю і тримали там два дні. Врешті, ув’язнених вивели на площу, оголосили їм привселюдно звинувачення у переслідуванні віри та посадили живцем у мідного бика. Того бика упродовж декількох годин розігрівали на повільному вогні і тривало це до моменту, допоки було чутно крики та стогони тортурованих нещасливців. Коли козаків замучили до смерті, їх дістали з бика і спалили тіла до попелу.
З життя однієї оповіді
У свій час описана вище історія знайшла свого читача. Хтось повірив їй, когось вона обурила, треті співчували козацькому ватажку та його соратникам. Найцікавіше, що ця оповідь зустрічається і в працях окремих науковців. Скажімо, у знаного історика козацтва та Слобожанщини, археографа Дмитра Бантиш-Каменського (1788-1850).
Не без того, що поступово ця історія модифікувалась та обростала новими деталями й нюансами. Відтак інколи можна прочитати про саджання Наливайка на розпеченого металевого коня чи одягання йому на голову розпеченого вінка. Оповідь стала досить популярною і активно тиражувалась. Зустрічаються її відголоски у “козацьких літописах” та багатьох інших текстах. Зокрема, літературних – у “Марусі Чурай” Ліни Костенко.
Найшла коса на Франка
Попри все описане вище, оповіді про смерть Северина Наливайка у розпеченому бику не повірив Іван Франко. Він зазначав, що описані тортури придумало римо-католицьке духовенство і активно вдавалися до нього у давнину в Західній Європі. Проте, на думку Франка, ця практика чужа і абсолютно не властива на наших теренах. Вчений називає і інших авторів, які висловлювали сумніви в правдивості подібних історій. Зокрема, Пантелеймона Куліша, який різко відкидав версію про правдивість цієї оповіді і вважав, що вона є “видумками фанатичних попів або пяних кобзарів”.
Щодо самого Івана Франка, оповідь про муки Северина Наливайка у розпеченому бику він також вважав неправдивою. Відтак схилявся до варіанту, що вона є лише переробкою, калькою однієї з давніх легенд.
Про Наливайка, то останні миті його життя дійсно були важкими. Северина Наливайка схопили, транзитом через Львів доставили у Варшаву. Тогочасні люди, хроністи так писали про нього: “Була то особа красна, муж, яких небагато”. Наливайко намагався втекти з ув’язнення. Проте, після застосування до нього тортур та тривалого тримання його під вартою, козацького ватажка стратили, а тіло четвертували. Можливо, саме тривалий період тримання в ув’язненні та тортурування Наливайка голодом, неспанням та іншими методами й стали однією з причин появи та поширення легенди про муки козака у мідному бику.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Махун С. “Була то особа красна, до того ж і воїн не останній” // Дзеркало тижня, 2012 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zn.ua/ukr/SOCIUM/bula_to_osoba_krasna,_do_togo_zh_i_voyin_ne_ostanniy__semeriy_nalivayko_kontroversionnyy,_mificheski.html
- Рудяченко О. Северин Наливайко. Шабля, піднята за рідний край // Укрінформ, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2792775-severin-nalivajko-sabla-pidnata-za-ridnij-kraj.html
- Франко І. Наливайко в мідянім бицї. Причинок до історії лєґенди, 1906, с. 76-90 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://docs.google.com/viewer?url=https%3A%2F%2Fshron2.chtyvo.org.ua%2FFranko%2FNalyvaiko_v_midianim_bytsi_Prychynok_do_istorii_lehendy.pdf
