Професор українського тіловиховання Степан Гайдучок (1890–1976) упродовж життя вивчав досвід німецької, шведської, сокільської (чеської), англійської та французької національних гімнастичних систем, популяризував різні види спорту серед українців Львова та Галичини.
Він є автором українських теоретико-методичних праць присвячених різним аспектам фізичного виховання і спорту. Серед них окремими книжками вийшли: «Вільні вправи» (1913), «Вправи вільноруч» (1923), «103 вежі» (1925), «Вправи вільноруч ч. 1–4» (1927), «Відбиванка» (1930), «Вправи вільноруч ч. 5» (1932), «Свобідний дручок» (1935), «Долівкові вправи» (1936), «Вплив фізичного виховання на вдачу нашої молоді» (1938), «Пів століття сокільських видань» (1937), «Вільноручні вправи. Мужеські, жіночі й хлопячі з піснями та нотами» (1940; співавтори: Іван Боберський, Дарія Навроцька) та ін. Невиданими залишилися «Путівник туриста по західних областях України» (1947) та «Погляди Івана Франка на туризм» (1949).
Степанові Гайдучку належить близько 200 публікацій в українській та іноземній періодиці, журналах, альманахах, календарях, енциклопедіях («Вісти з Запорожа», «Готові», «Діло», «Ілюстрована Україна», «Молоде Життя», «Народне Слово», «Наша Батьківщина», «Новий час», «Світло і тінь», «Січові Вісти», «Сокільські Вісти», «Спорт», «Український Сокіл» та ін.). Будучи членом «Сокола-Батька», він упродовж 1920–30-х рр. збирав періодику, брошури, поштівки, відзнаки та іншу продукцію, видану цією організацією.
Станом на початок 1937 р. Степан Гайдучок мав укладену відповідну бібліографію. Своїми знахідками він поділився у декількох публікаціях. Одна із них вийшла друком 16 лютого 1937 р. у львівському часописі «Діло». Пропоную ознайомитися з її змістом широкому загалу. Публікую із збереженням мови та правопису оригіналу.
Степан Гайдучок
Видавнича діяльність нашого сокільства
Видавничу сокільську діяльність започаткував у нас Василь Нагірний своїм статутом у 1887 р., значить майже пятьдесять літ тому. За цей час наше сокільство у краю і на еміграції видало 129 назв своїх видань. Між ними було 16 зразків статутів, 7 підручників до пожежництва, 41 видань про руханку, гри, пласт, 32 складанки вправ на прилюдні виступи, 27 видань звязаних зі сокільським життям, 1 видання загального характеру, 5 сокільських часописів. Як автори виступають 24 особи.
Хоч сокільські видання це не грубезні книги, як напр[иклад] у Німеччині, але скромні брошури і брошурки (деякі навіть на 8 сторінок 16º) свої завдання виконували як слід серед нашого громадянства. Користали з них учителі в школах, провідники в руханково-пожежних і спортових товариствах. Ішли вони і на еміґрацію в Америку. Коли порівнати видавничу сокільську діяльність з нашими іншими тіловиховними орґанізаціями, то переконуємося, що сокільство розвинуло всеж таки найживішу діяльність. Велика виданича діяльність припадає на часи В[олодимира] Лаврівського, А[льфреда] Будзиновського, І[вана] Боберського. По світовій війні відновили видавничу діяльність учні І[вана] Боберського.
Сокільство видавало ще листівки, які почали появлятися від 1901. р. Досі зміг я зібрати їх 52 примірники. Між ними замітні листівки звязані змістом з минулим українського народу, плян Львова, один із перших, що його українці видали, карта України на листівці. У звязку з прилюдними виступами треба відмітити кольорові афіші сокільських здвигів. Видавничу діяльність доповняють карбовані в металі відзнаки, 19 ріжних узорів. Видана в 1917. р. відзнака Соборної України розійшлась за 1917. р. у 30 000 примірниках. Опісля носили масово її стрільці і старшини УГА через недостачу іншої.
Годі зчислити всі видані українським сокільством друки. Слід відмітити між ними друки звязані з викупом Українського Городу, що своєю скількістю заливали перед війною край. Для прикладу подам, що за 9 місяців 1913. р. вислано їх 40 000 штук.
Джерело: Гайдучок С. Видавнича діяльність нашого сокільства // Діло. – Львів, 1937. – 16 лютого. – Чис. 33 (14576). – С. 6.
Андрій СОВА
історик
Джерела та література:
- Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
- Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
- Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com
