Не зовсім піднесена та святкова, але все ж урочиста атмосфера, закінчення важкого 2024 року і прихід нового 2025 року. Сподівання, попри все, на щось велике, нове, таке очікуване і точно краще, ніж в останні декілька років. Не можемо стверджувати, що 2025 рік буде до нас прихильним, але дуже на це сподіваємось і робимо максимум можливого від себе.
Користуючись нагодою, пригадуємо одну дуже урочисту та навіть символічну подію з минулого Львова. Якщо точніше, то це приїзд до міста короля. Отож, 500 років тому… Львів і король Речі Посполитої Владислав IV Ваза.
Довір паперу те, що хочеш розповісти іншим
Віддавна Львів був провідним центром книгодрукування на території України: перші і найдавніші надруковані книги, здібні та талановиті майстри. Тому й не дивно, що у 1634 році, в друкарні Яна Шеліги, побачив світ твір тоді ще невідомого автора Бартоломея Зиморовича. Цей текст мав влучну та характерну назву – “Vox Leonis”, тобто “Голос Лева”. Він був невеликий за розміром і вирізнявся поетичною формою. Стосувалась ця праця визначної події – приїзду до Львова короля Речі Посполитої Владислава IV. Монархи частенько відвідували місто, але від того їх приїзди сюди зовсім не переставали бути урочистими та визначальними.
Повертаючись до тексту Бартоломея Зиморовича, його можна вважати панегіриком. Проте для нас є важливим не так жанр цієї праці, як її зміст. Це цінне, хоч і суб’єктивне, джерело до історії давнього Львова.
Усе починається в ратуші
Напередодні приїзду до Львова короля польського, Великого князя Литовського, Великого князя Руського, короткий час царя московського і титулярного короля Швеції Владислава IV у міській ратуші збиралися райці та лавники. Вони погоджували план прийому дорого гостя та ключові етапи його перебування у місті. Відтак вже тоді зрозуміли, що на цю подію доведеться гарно витратитись. Водночас, щиро сподівалися, що кошти до міської скарбниці повернуться – і бажано якнайшвидше, а може ще й зверху буде. Напевне, сумнівів немає жодних, що очільники міста серйозно готувалися і хотіли вразити монарха.
З нагоди приїзду до Львова короля Владислава у місті спеціально спорудили урочисту тріумфальну браму. На ній були зображені прапори, квіти та герби. Виготовив браму майстер Ансельм Швьонткович. Над оздобленням цього святкового символічного атрибуту важко трудився художник Станіслав. Нібито мав певне замовлення для декорування цієї брами і згаданий вище львівський книгодрукар Ян Шеліга, що більш відомий за двох інших майстрів. Що цікаво, гарно оздоблена розкішна брама, яку робили до приїзду короля, манила різноманітних бандитів та бешкетників, яких у Львові ніколи не бракувало. Тому місту ще й довелося наймати сторожа, якому заплатили 27 грошів за 4 ночі праці.
Фінальні приготування
Не варто додатково акцентувати увагу на тому, що король приїхав до Львова не один, а з оточенням. Усе це товариство вирішили поселити у славнозвісній кам’яниці Корнякта, що на площі Ринок (№6). Проте помістилися там не всі, тому довелося задіяти і приміщення в декількох сусідніх будівлях. Був ще один важливий, дещо незручний, момент. Недалеко від вказаного місця звично розташовувався знаний у давньому Львові рибний ринок. Відтак, через шум перш за все, але не тільки через це, усі прилавки, скрині та столи торговці мусили перенести. Особливо ретельно в час перебування у Львові короля стежили в місті за чистотою, за дотриманням санітарно-гігієнічних норм.
Цікаво, що розважати короля та його оточення у Львові запросили музикантів аж із Жовкви. Були вони настільки оригінальні та талановиті, або ж причина в чомусь іншому – сказати важко. Хоча швидше друге: музиканти приїхали на возі і взяли за свої послуги відносно невелику суму. До того – ще зверху декілька золотих на горілку.
Бенкет усьому голова
В’їзд короля Владислава IV до Львова також виглядав дуже атмосферно та урочисто. Він супроводжувався гарматними пострілами, по тому лунала музика. Коли король ступав площею Ринок, на ратуші без упину розмахували великою хоругвою з гербами монарха. Цю почесну місію доручили теслі, якого звали Матей. Хоругва була гаптована золотом та сріблом. Пишністю та урочистістю відзначалась уся церемонія перебування Владислава IV у Львові.
Особливими видатками, урочистістю та помпезністю вирізнявся і святковий бенкет. Для короля та його оточення наготували багато м’ясних страв, риби, різних прянощів та закусок. Лише монарху наготували бочку вина за 350 злотих. Ще одну, яка коштувала 220 злотих, дали сенаторам.
Не менш помпезно та урочисто з королем Речі Посполитої Владиславом у Львові в 1634 році прощалися. Бурмистр Матей Гайдер підніс тоді монарху на шовкових подушках дві золоті посудини. Коштували вони, мабуть цілий статок. По золотій чарі дали тоді і братам короля. Відбувалися прощальні урочистості у будинку багатого міщанина Мартіна Гросваєра.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Гронський Йосип. Львів: історичні студії / упоряд. Н. Лоштин. – Львів, 2022. – С. 86-87.
- Осіпян О. Винайдення престижних предків у контексті світогляду міського патриціату Львова XVII ст.: “перші німці” та “двозначні вірмени” в “Потрійному Львові” Ю. Б. Зиморовича // Український історичний журнал, 2013. – №5. – С. 173.
- Сьомочкін І. Пл. Ринок, 37 – колишня кам’яниця Гросваєрівська // Інтерактивний Львів, 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/rynok-37/
