Вчора, 11 квітня 2019 року, у Великій виставковій залі Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького (вул. Чернеча Гора, 1) відбулося відкриття фондової виставки «Великдень на Жидачівщині».
Уже четвертий рік поспіль фондосховище Музею відкриває запасники, щоб виставити найкращі експонати під гаслом «Великдень нас єднає». Фондова збірка Музею нараховує 480 експонатів, які походять зі сіл Жидачівщини, що на Львівщині, і частково зі сіл Івано-Франківського району.
“Сьогодні надзвичайна подія, тому що ця виставка – це наступний етап нашої спільної праці у ділянці культури і мистецтва. Першим етапом була виставка «Великдень на Яворівщині» – надзвичайна краса. Далі – «Великдень на Сокальщині» – не самобутнє явище. А сьогодні в нас «Великдень на Жидачівщині». Ці виставки в нас супроводжуються не лише тим, що ми представляємо предмети одягу, побуту. До цього долучаються колеги зі співанками, ми запровадили відео виставки, навіть видали книжку, на основі якої виготовляють сорочки з Сокальщини”, – сказав головний зберігач фондів Руслан Сірий на відкритті виставки.
Цікавинками виставки є весільне покривало «простирало». Ним обгортали наречених до шлюбу, а пізніше його накидала на себе молода мати під час годування дитини. Весільний цикл, зазвичай, починався після Великодня, тому на виставці є й інші весільні атрибути – весільний вінок, виплетена з барвінку «доля» – гірлянда, яку вішали між або під хатніми образами.
“Я хочу подякувати тим безіменним, які створили ці речі. Чоловічі руки ткали, жіночі руки зшивали і вишивали. І оцей тандем, коли чоловік вносить чорну і бордову барви, а жінка – кольорові віночки і змежовує в одне ціле – це створило, як колись сказав художник Святослав Гординський – гармонію. І ця повна гармонія з чоловіком і жінкою видна в цих речах. Там все на місці, немає нічого зайвого”, – зазначила наукова працівниця Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Люба Сварник.
На Жидачівщині, як і повсюдно по Україні, дуже ретельно готувалися до свята Світлого Великодня. Чисто прибрана хата, збагачена великою кількістю інтер’єрної тканини з характерними орнаментальними схемами «з переборами» в темно-червоних кольорах. Про святкову атмосферу нагадують й давні атрибути Великодня – писанки (на виставці представлено писанки майстрині з Жидачева Галини Тимофтевич, створені за характерними місцевими мотивами).
Кошичок, покритий спеціально витканим рушничком, на який ставлять освячену паску. Його використовували лише раз в рік, як і спеціальний обрядовий посуд. За давнім звичаєм паску, верх якої був декорований хрещатими мотивами, перев’язували навхрест конопляним повісмом, яке потім теж зберігали до народження дитини (цим повісмом перев’язували її пупок).
Але справжньою родзинкою відкриття виставки став виступ тріо “Родовід” з села Зарічного Жидачівського району. У їх виконанні прозвучали весільні латканки – пісні, що супроводжували весілля.
Експозицію виставки можна буде оглянути у Великій виставковій залі Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького (вул. Чернеча Гора, 1) до 6 травня 2019 року (10.00 – 17.00, у всі дні, крім понеділка і вівторка).
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
