В п’ятницю, 31 травня 2019 року, в Мистецькій галереї Гері Боумена (вул. Наливайка, 18) відкрилася виставки Надії Пономаренко”РЕТРО – сюжети”.
Представлені на виставці «РЕТРО-сюжети» графічні твори створювалися дуже давно, у 70-ті минулого століття, коли молода художниця тільки починала шукати свої теми, намацувати власний стиль, виробляти власну мову. Глядач побачить те, що збереглося з того часу в авторських папках, серед яких – залишки серій «Кафе отруєних», «Парки», «Спогади про Вірменію», «Варіації на тему фольклору», низка графічних мініатюр, виконаних у техніці офорту.
“Галерея Боумена, як завжди, в своєму найкращому форматі інтелектуальних проектів, представляє мистецтво Надії Пономаренко. Закарпатської мисткині, яка починала свою творчість у Львові. Сьогодні ми маємо дуже цікавий зріз її творчості, дуже давній, який заносить нас у 1970-ті роки. І для мене ця виставка робить картину кола Аксініна уже цілком повною. Я починаю розуміти наскільки це середовище було масштабним, глибоко зануреним в інтелектуальну культуру, в той найкращий мистецький світ, який існував в 1970-ті роки”, – сказав Богдан Мисюга на відкритті виставки.
Головний кістяк виставки складають праці, виконані ручною авторською технікою – туш, перо, склограф, друкарська фарба, прошкрібання. Відсутність в Ужгороді матеріальної бази для класичної графіки змушувала експериментувати і вдало винаходити власні технічні прийоми для досягнення необхідної естетики та виразності форми. На ранніх етапах чорно-білі або монохромні композиції збагачуються окремими кольоровими акцентами; згодом колір, хай і графічно-умовний, стане домінуючим і формуватиме візуальну пластику робіт. Такі нові художні засоби більше відповідатимуть передачі важливих для художниці екзистійних проблем.
“Ця виставка сформувалася місяці два назад. В Ужгороді є чудова «Галерея Ілько», там відбувається проект «Тихе мистецтво», де виставляється графіка класиків Закарпаття. І в рамках цього проекту куратор галереї мені запропонував зробити виставку моєї графіки. Через те, що там були представлені роботи, зроблені у 1980-ті роки мені здалося, що буде логічним, якщо я підберу для цієї виставки роботи 1970-х років, начебто близьких до того часу, але інших. Звідси і назва «Ретро» – те, що було дуже давно, а «сюжети» з’явилися вже як прив’язка. Я доповнила роботи офортами в яких проходить той самий сюжет. Таким чином виставка набула ширшого значення”, – розповіла художниця Надія Пономаренко.
Надія Пономаренко належить до покоління художників, становлення яких як митців припало на брежнєвські часи так званого «застою». Протягом життя вона займалася графікою – ручною й естампною, книжковим дизайном, живописом. Викладає в Закарпатській академії мистецтв.
Фахову освіту й потужній творчий поштовх здобула у Львові, в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова (сьогодні – Українська академія друкарства). Одногрупниками і друзями були такі знані сьогодні українські художники-графіки, як Богдан Пікулицький, Валерій Дем’янишин, Катерина Суєвалова, «львівський Дюрер» Олександр Аксінін. Роки навчання відкрили людині з провінції велетенський ІНШИЙ світ – світ мистецтва, який став для неї нескінченною інспірацією на усе подальше творче життя. Багаторічні дружні й творчі зв’язки з митцями андеграундного львівського середовища сформували її як художню індивідуальність й допомагали вистояти в часи неприйняття радянською офіційною ідеологією, яка вимагала мистецтва «національного за формою і соціалістичного за змістом».
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
