Сьогодні, 11 жовтня минає рівно рік від часу смерті видатного митця Володимира Пінігіна. За своє життя він працював у книжковій і станковій графіці, плакаті, дизайні, сценографії, живописі. Майже вся зарубіжна фантастика, яку видавали колись в СРСР, була ілюстрована графіком.
Володимир Пінігін – одна з легендарних постатей львівської богеми 60-80-х, чия творчість сформувала світовий бренд львівської графіки другої половини ХХ століття. Завдяки своїй незнищенній європейськості, повоєнний Львів був одним із найпотужніших центрів інтелектуального мистецтва не тільки України, але й цілого Союзу. Тут Володимир Пінігін зустрів геніального графіка Леопольда Левицького, який у майбутньому мав неабиякий вплив на творчість самого Пінігіна.
Володимир Пінігін народився 21 вересня 1941 року у Ленінграді. У дитинстві навчався у художньому гуртку при Ермітажі. 1958 року переїхав у Львів. В 1965 році закінчив Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова за фахом «Графіка».
Ще змалку Володимир Пінігін ходив у музеї вивчав оригінали відомих робіт. З його слів, це стало його школою, там заклався фундамент, до якого потім долучилися європейські впливи. Починав із живопису, який ішов паралельно з рисунком. Потім у нього сформувалася домінанта, і вибрав графіку. Казав, що графіка тому чорно-біла, бо драматична.
Серед відомих робіт треба виокремити серію «Острів Крим», «Острів втраченої надії», «Фантастична графіка Володимира Пінігіна», «Кримська серія» і т.д.
Вершиною творчості художника можна вважати його досягнення як ілюстратора фантастичних книжок. Зокрема, ілюстрував художні книги, переважно авторів-фантастів – Жуля Верна, Герберта Уеллса, Рея Бредбері, Станіслава Лема, Артура Кларка та багатьох інших. За словами Володимира Кириловича, цей жанр йому був найцікавішим для роботи.
Із 1963 року художник взяв участь у близько 200 виставках. Провів 12 персональних виставок в Україні, в Росії, Бельгії, Голландії, Німеччині, США, Польщі. Нагороджувався преміями й дипломами міжнародних виставок.
Його слава у Радянському Союзі була величезною, як для митця. Й хоча сам Володимир мріяв поспілкуватися з Бредбері, чиї твори ілюстрував, такі речі були недоступні того часу. Як жартував Володимир Пінігін: «Єдиною особою з закордону, якій я був представленим став американський президент Ніксон. Коли він відвідав Радянський Союз з візитом, спеціально під цю подію видали номер журналу «Сов’єт лайф», в якому була стаття і про мене (на півтора розвороту, з моєю фізіономією). Мовляв, нате вам – у нас є художник-ілюстратор, який вашу фантастику ось так от робить!»
Однією із улюблених книг, які доводилося оформляти, художник назвав Бредбері «Вино з кульбабок»: «Коли я роблю книжку, довго вивчаю текст, біографію письменника, прораховую його психологічні установки, намагаюсь вловити, чим він «дихає». Поступово переходжу на його текстовий ряд, згодом занурююсь у «кухню», виокремлюю композиційний ряд… «Перетравив» текст, знайшов контрапунктні місця, де розкривається задум автора, схемку маленьку склав і починаєш збирати матеріал. Я завжди намагаюся відтворити контекст доби твору. Наприклад, коли робив Бредбері «Вино з кульбабок», страшно тішився можливості потрапити у Америку 1930-х».
Графік у вузьких мистецьких колах був відомий своїм упередженим ставленням до жінок, але у мистецтві віддавав належну шану представницям слабкої статі: «Можу на адресу жінок сказати і добре слово. Їм чудово вдається ілюструвати дитячу літературу. Так що ілюстраторові-чоловікові в цьому сегменті творчості робити нічого. Просто вважаю, що потрібно чесно визнавати, у кого і де є переваги».
Чи вплинули на особисте життя Пінігіна його погляди, чи ні, – ми не знаємо. Відомо лише те, що знаменитий графік був одружений з художницею Лідією Бусалаєвою (1940–2013). Дочка подружжя Іветта Ключковська теж художниця.
Ольга-Марія КОХАНЕВИЧ
Джерела:
- zaxid.net, uk.wikipedia.org, ktext.com.ua, portal.lviv.ua,
- http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=4829,
- http://artgreensofa.com/?p=3612,
- http://zbruc.eu/node/42528
Яка ганьба, що за представниці слабкої статі? Автори і адміністрація, ви в якому столітті живете?