Припали до душі нашим читачам кавові цікавинки зі старої львівської преси. Цієї останньої весняної неділі, разом з нашим партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, знову маємо для вас гарну знахідку.
В газеті “Діло” від 30 листопада 1937 року маємо невеликий допис під чудовою назвою “Кава”. Автор допису сховався за акронімом (б). Маю надію що справжнім кавоманам буде цікаво, тому пропонуємо і вам прочитати без змін і правок.
“Істнує на світі загально приняте правило: мешканці Сицилії мають вино, москаль має чай, турок з арабом мають каву. Вони мають найкращу каву на світі – чорну, без підмінки, певно таку, якою її уявляв собі француський дипльомат Талейран (1754 —1838), коли говорив, що “кава має бути гаряча наче пекло, чорна наче чорт, чиста наче ангел, а солодка наче любов”.
Пахуча пара ніжної кави має своє значіння і серед славних людей. Оповідають, що хитрий пруський державнотворчий діяч Бісмарк (1815 —1898) був великим смакуном кави. Бетовен (1770 —1827) мав прилад на каву зі шклянною кулею – правдиве чудо своєї доби, і на нім варив собі сам каву.
Хто хоче й може повірити, хай вірить, що Вольтер пив денно сімдесять дві філіжанки чорної кави. Ґете сказав раз, що щойно коли випє філіжанку чорної кави, огортає його особливий настрій, без якого його творчий геній не мав би ніякої вартости.
Ріжні панегірики й доповіли славних людей торкаються кави, приготовленої на турецький лад. Зерна кави мусять бути якнайніжніше змелені в млинку циліндрової форми. Опісля кавовий порошок деревляною ложкою насипається до мідяної, внутрі вицинованої, посудини, що виглядає наче ваза; вдолині широка, зверху вузька. В цій посудині змелену каву перемішуємо з порошковим цукром і опісля наливаємо свіжої, холодної води. Відтак посудину треба поставити на вогонь і варити, мішаючи безупину, так довго, аж поки на верху не появиться ясно-брунатна піна. Турки називають цю піну “каймак”. Вона дає знати, що напиток вже готовий. В Туреччині уважають великою нечемністю, по дати гостеві каву без каймаку.
Коли піна появиться, гарячий напиток наливаємо до філіжанки і зразу подаємо без молока на стіл. Кожну філіжанку приготовлюють окремо, бо до посудинки не вмістилося би більше води.
Кажуть, що батьківщиною кави є Етіопія в Африці. Кавові зерна та їхній чудовий смак відкрив бідний пастух, коли запримітив, що кози, які він доглядав, ставали незвичайно рухливі, коли схрупали кілька зернят і листочків кавового дерева. Не даром коза дуже ласа, коли вміла знайти такий смачний напиток, яким була й буде кава!
(Б.)”
Вже кілька років кожної неділі виходить на наших шпальтах кавова рубрика, і рівно стільки часу прошу вас поділитися своїми кавовими рецептами. Маю надію що день ваших рецептів колись настане. Щиро в це вірю.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Джерело:
- Кава // Діло. – 1937. – Ч. 264 ( 30 листопада ) – С. 5.
