Між вулицями Підвальною та Винниченка є місце, де полюбляють відпочивати львів’яни – сквер «На валах». За час свого існування, а це фактично 200 років, ця зелена оаза ніколи не переставала користуватися популярністю у мешканців та гостей міста. А з часом навіть стала однією із візитівок Львова. Тож пропонуємо вам 10 цікавих фактів з історії Губернаторських валів у Львові.
1. Сквер «На валах» простягнувся від вулиці Максима Кривоноса до Валової. Його довжина складає близько 40 м., а загальна площа 1,9 га. Земляний вал був взятий на облік як пам’ятка історії у 1972 році (охоронний № 112), а з 1984 році – це пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення .
2. Колись, у середні віки, тут був найбільш важливий відрізок оборонних укріплень Львова. Вздовж Підвальної лінією йшов зовнішній мур, а за ним рів, наповнений водою. За ровом знаходився вал, частково природний, а частково штучний. На валі були чотири великі башти. Перша, королівська, стояла при вул.Винниченка й Валової. Друга була навпроти головного входу до колишнього намісництва. Третя, порохова башта, побудована 1554-1556 рр. Четверта башта була на валах напроти будинку пожежної охорони і творила осередок т.зв. великого белюарду, цілої системи земляних укріплень.
За валом йшов другий рів, наповнений водою. Перед кам’яницею Наукового Товариства ім.Шевченка (вул.Винниченка, 26) був невеликий ставок.
3. Губернаторські вали вважаються другим за віком парком нашого міста. Закладений він у 1816р. на місці розритих оборонних насипів. Під час ліквідації оборонних укріплень рів засипали грунтом з верхньої частини валу. Так, наприкінці 18 ст. утворилася нова вулиця На Валі, тепер Підвальна.У 1821 р. губерніальний радник Райценгайм піддав проект уладження променади на запустілих валах; тоді впорядковано ці місця, засаджено італійські тополі, каштани й інші дерева, заведено стежки з лавками. Через великий болотяний яр, розташований тут в той час, перекинули підвісний міст. По периметру сквер був обрамований пірамідальними тополями та стриженим чагарником. На честь засновника названо променаду Райценгаймівкою. Цей столітній парк знищила значно буря близько 1900 р.
4. Коли згодом в побудований недалеко урядовий будинок поселився новий австрійський губернатор Галичини – Гауер, радник змушений був поступитися йому і в назві «променади», а парк отримав нову назву – “Губернаторські Вали”. Оскільки алеї та стежки парку обростали густими кущами, він ставав тінистим, звідси з’явилась ще одна назва — Темні Вали.
5. Губернаторські вали пройшли своє будівництво та відродження у новій просторово-композиційній трансформації Кароля Бауера — променади 1863 р., сліди якої ще збереглися у формі каштанової алеї. А на місці «великого белюарду» до 1890-х рр. був літній театр
6. У 1894 р. повз резиденцію повинна була проходити трамвайна колія, однак задля спокою намісника, трамвай огинав бульвар та їхав вулицею Підвальною.
7. У 1940-х під сквером було викопане бомбосховище, а після Другої світової війни на алеях північної частини бульвару (від Порохової вежі до вулиці М.Кривоноса) була виставлена трофейна німецька військова техніка. Тому за цією частиною скверу ще до сьогодні зберігається локальна неофіційна назва «Трофейка».
8. Посеред парку стоїть Порохова вежа. Ця підковоподібна будівля була збудована в середині XVI ст. навпроти старого готичного костелу домініканців. Сама назва говорить про те, що вежа була не тільки частиною оборонних укріплень, а й служила як склад пороху. У мирний час вежа використовувалась як зерносховище і звідси походить інша назва – гранаріум (від латинського слова «гранум» – зерно). Власне, так вона називалась у міських актах. За австрійських часів башта належала до військового скарбу і використовувалася як склад мундирів. Вже з кінця 50-их років минулого сторіччя у стінах вежі знаходиться будинок архітектора.
9. На території парку знаходиться найстаріший у Львові шкільний будинок – триповерхова споруда другого чоловічого ліцею гімназії ім. Кароля Шайноги, побудована у ХІХ ст. (сьогодні середня школа № 8).
Будинок зведено у 1809 році, а після реорганізаційних робіт за участю архітектора Христофора Рессіга з 1850 року у цьому приміщенні міститься заснована у 1818 р. друга вища міська гімназія з німецькою мовою викладання при Домініканському монастирі Львова.
Факт зафіксовано у Книзі рекордів України – цей будинок – одна з найстаріших шкільних будівель в нашій країні, де досі ведеться навчання.
10. У 2002 році у парку встановлено бронзовий пам’ятник видатному діячеві українського національно-визвольного руху, голові Львівської обласної ради першого скликання В’ячеславу Чорноволу (автори: скульптор Іван Самотос та архітектор Василь Каменщик). А у 2008 році у парку встановлено найбільший державний прапор у Львівській області.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів, Видання товариства “Просвіта”, 1932;
- Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми і кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2015;
- Дідик В.В., Максим’юк Т.М. Об’єкти оборонної архітектури в контексті реконструкції міста. [dprmu_2014_26_18.pdf];
- http://lana.do100verno.com/blog/375/3282;
- http://www.lvivcenter.org/
От скільки знаю себе – знав Гетьманські Вали. А ніякі не Губернаторські…