Так склалось, що ще з дитинства 9 травня асоціюється з проведенням військових парадів. Якщо в більшості розвинених світових державах дні капітуляції Третього Рейху відзначають лиш тихими церемоніями вшанування пам’яті жертв війни, то хворі голови радянських керівників вигадали ганяти по містах військову техніку, котра лиш породжує ці жертви. Як не як, але усі ці танки, БТРи, «Катюші» і все решту створене, щоб вбивати та руйнвати. Про свою руйнівну властивість важка військова техніка нагадувала у Львові не раз, і як це не дивно, але навіть в мирний час.
Історія військових парадів у Львові має свою, дещо особливу історію. Про це свідчить і дата проведення першого «визвольного» параду радянських військ. І це далеко не 1945 рік, як в більшості міст України чи колишнього СРСР. Поки в світі набирала обертів Друга світова війна радянське керівництво вирішило провести у Львові 29 жовтня 1939 військовий парад. Між іншим на параді тоді були присутні Микита Хрущов та маршал Тимошенко.
Наступна хвиля парадів накотилася на Львів уже по припиненню Другої світової. І хоча святкування Дня перемоги як вседержавного свята розпочалось аж в 1960-х роках, у Львові військові паради відбувались і в 40-50-ті роки. В ювілейні ж до 1945-го роки паради супроводжувались й різноманітними урочистостями та яскравими феєрверками.
Але якщо про доречність на військових парадах важкої військової техніки з ментальної точки зору ще можна дискутувати, то з архітектурного погляду вони мали катастрофічні наслідки. Будинки, що були збудовані ще за «бабці Австрії», аж ніяк не були розраховані на ті перевантаження, що заподіювала важка військова техніка на них.
Першими здались давні кам’яниці на проспекті Свободи. Це були два будинки під номерами 6 та 8. В першому з них віддавна містився кантор для обміну грошей. В другій кам’яниці свого часу розміщувався готель «Вікторія». Після постійних проїздів важкої військової техніки по проспекту Свободи, котрий був основним місцем проведення парадів, згадані будинки почали руйнуватися. Щоб уникнути трагедії їх довелося повністю розібрати. На цьому місці в 1963-1964 роках було зведено позбавлений будь-якої архітектурної витонченості 7-поверховий житловий будинок. На першому поверсі цієї будівлі було розташоване популярне в радянський час дитяче кафе «Червона шапочка».
Однак, навіть без військових парадів важка техніка руйнувала старовинний Львів. До 1958 року цілком звичним явищем було курсування по нічним вуличкам міста військової техніки, ще переправлялася з військових маневрів чи заводів до своїх частин. Однак, під час одного такого маршу по вулиці Чорноморській завалився житловий будинок. Лише дивом ніхто з людей не загинув. Про історію цього будинку відомо небагато. Знаємо лиш, що він був зведений ще в 1810-1820 рр.. Після випадку в 1958 році його, як і кілька сусідніх будинків, що постраждали під час його руйнації, довелося повністю розібрати. Зараз на цьому місці діє дитячий майданчик.
Після руйнівних випадків з обвалами будинків їздити гусеничною та важкою техніку центром Львова категорично заборонили. Заборона стосувалась в тому числі й військових парадів. Тому вже в з 60-х років, традиційними для військових парадів стали марші солдатів, демонстрації з транспарантами та портретами радянського керівництва. Однак військової техніки на них уже було не побачити. Але вже наприкінці 70-х про події 1958 року очевидно забули, оскільки на парадах знову з’явились радянські танки. Як то кажуть, когось історія так і нічого не вчить.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- Володимир Михалик, Ілько Лемко. Львів повсякденний (1939 — 2009). Львів : Апріорі, 2009. — 240 с.
- Котлобулатова, Ірина, Львів на фотографії-2: 1860-2011. Львів, 2011
- wikipedia.org
- wikimapia.org
