Сьогодні мова піде про одну з львівських паперових фабрик, що існує уже впродовж ста років. А розповімо ми про неї у форматі невеликої фотопрогулянки вулицею на якій підприємство розташоване.
У міжвоєнному Львові функціонувало кілька великих паперових фабрик. Однією із відомих українських підприємств була фабрика книг, паперових виробів та друкарня «Бібльос», що і до сьогодні розташована за адресою Японська, 7.
Вулицю Японську, що лежить паралельно до вулиці Новий світ, проклали у 1910 р. і назвали в пам’ять перемоги Японії у війні з Росією у 1904-1905 рр. У 1943-1944рр. її перейменували на Блюхерґассе на честь пруського генерала-фельдмаршала Ґебгарда Леберехта фон Блюхера, який відзначився у війнах проти Наполеона. У 1945-1993 р. вулиця носила назву – Хасанська.
Забудовували вулицю у 1910-1930 рр. у стилі сецесії та конструктивізму за проектами Ігнатія Віняжа, Генріка Сальвера, Адольфа Віктора Вайса, Доброслава Чайки.
Історія підприємства починається з 1917 року, коли було засновано «Фабрику канцелярських книг і конвертів» у формі товариства з обмеженою порукою, яке пізніше було перейменовано у фабрику «Бібльос».
Їі директором був Євген Нагірний, син відомого архітектора та громадського діяча Василя Нагірного. Станом на 1935 р. на підприємстві працювали 75 робітників та 9 урядовців, у 1937 р. – 64 особи (у друкарні – 30 і в палітурні – 34), у 1939 р. – 84 робітники. Зокрема, серед працівників «Бібльосу» були випускники торговельної, державної промислової, фахової школи сестер Василіянок, слухачі однорічних торговельних курсів товариства «Просвіта».
Будівля фабрики «Бібльос», що має адресу Японська, 7, є пам’яткою архітектури. Вона побудована у 1926-1928 рр. для друкарні Бернарда Бардаха за проектом Юзефа Авіна у стилі раннього функціоналізму. Фасад будинку прикрашають скульптури Меркурія та Венери (торгівля і мистецтво), а також круглі рельєфи, що символізують друкарство.
Припускають, що автором скульптурного оздоблення будівлі в стилі ар деко був Юзеф Стажинський, але на думку львовознавця Ігора Мельника – це могла бути робота Анджея Альбрихта, котрий мав неподалік майстерню, або ескізи скульптур міг зробити й сам Юзеф Авін.
В повоєнні роки підприємство зазнало ряд трансформацій і з 1991 року працює під назвою «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос»».
Наступний будинок, що має адресу Японська, 9 був побудований для профспілки поштових службовців. У 1970-80-х рр. тут демонстрували фільми кінофільми, які практично були за межами офіційного кінпрокату.
Ще трішки красивого з вулиці Японської)))
Між вулицями Японською, Київською та Єфремова у 1905 р. запланували площу Згоди, яка пріснуваладо 40-х років минулого століття. Зараз на її місці безіменний сквер, де 2015 р. відкрили пам’ятний знак у вигляді червоної стрічки – символу боротьби зі СНІДом. Львів – друге місто в Україні після столиці, де встановили такий пам’ятник.
Софія Легін
Джерела:
- Лемко І. , Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: Апріорі, 2009 р.
- Мельник І. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини відСвятого Юра до Наварії.- Львів : Центр Європи, 2014
- Пасіцька О. Львів і львів’яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ ст.). – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2014
- https://biblios.prom.ua/