У 2018 році у видавництві «Дніпро» вийшла солідна монографія «Неокласицизм: сучасне українське монументальне церковне малярство». Вона виникла у співпраці відомого українського мистецтвознавця, тричі доктора Дмитра Власовича Степовика та митців Сергія Булка, Ігоря Орищака, Ігора Леськіва і Євгена Хруника, що входять до Дрогобицької артілі художників. Сьогодні ще раз хочемо розповісти про це унікальне видання.
У книзі зібрано та детально представлено цінний для сучасної мистецтвознавчої науки в Україні науковий матеріал про 30-ти літню діяльність Дрогобицької артілі художників. За цей час митці оздобили храмовими поліхроміями та іконами більше сімдесяти храмів. Дане мистецтвознавче видання є першою спробою комплексно проаналізувати творчість чотирьох митців зі Львівщини, які, маючи професійну мистецьку освіту (Львівський коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша та Львівську національну академію мистецтв), з кінця 80-х років ХХ ст. активно працюють в галузі сакрального мистецтва в Україні. В основному митці виконують розписи інтер’єрів храмів, рідше ікони до іконостасів та мозаїки для фасадів церков.
На вихід цієї книги ми очікували давно, з огляду на те, що вона напряму стосується теми нашого дисертаційного дослідження, присвяченого поліхроміям храмів Львова 1990-2015 рр., зокрема їх іконографії та художнім особливостям. Саме у Львові – в мікрорайоні Рясне 1 по вул. Лукасевича 15 – митці Дрогобицької артілі художників у 2004 р. виконали розпис храму св. ап. Петра і Павла. Також ми особисто знайомі із їхніми розписами церкви Пресвятої Трійці в Дрогобичі, однойменного костелу в Меденичах Дрогобицького району та церкви св. Миколая монастиря оо. Василіян у Крехові.
Варто відзначити також те, що творчість Дрогобицької артілі художників з 2004 по 2009 рр. є добре представленою на їхньому персональному сайті http://www.sacralart.com.ua/. В цьому плані митці є направду піонерами серед українських художників-монументалістів в галузі церковного малярства, оскільки вони є першими і наразі чи не єдиними, хто має свій персональний сайт, на якому можна ознайомитись з їх творчим доробком та сконтактуватись із ними.
На сайті також є статті відомих мистецтвознавців Володимира Жишковича «Мистецтво створене Богом і во ім’я Боже» та Олександра Ноги «Регіональне мистецтво під ДАХом: Історія дрогобицької групи», які опубліковані в науковому збірнику «Бойківщина» в м. Дрогобич, і Володимира Грабовського «Дрогобицькі мистці», опублікована в журналі «Сучасність» та газеті «Галицька Зоря» під назвою «Мистці Дрогобича» у 2004 році.
У 2016 р., беручи телефонне інтерв’ю в пана Сергія Булка, ми довідалися, що про творчість митців ДАХ пише книгу відомий український мистецтвознавець Дмитро Степовик, і незабаром вона має бути завершена та видана в одному з видавництв України. Таким чином ми з нетерпінням очікували виходу цієї монографії.
У 2015 році в Харківській державній академії дизайну і мистецтв Оленою Сімоновою (Рудич) була захищена кандидатська дисертація на тему візантійські традиції в сучасних розписах православних храмів України (кінець ХХ – початок ХХІ ст.), у якій вона зокрема згадує і про творчість ДАХ, де серед інших ілюстрацій подає світлини поліхромій храму Переображення Господнього монастиря оо. Василіян у Гошеві (1995-1996), ц. Миколая в Крехові (1993-1994), ц. св. ап. Петра і Павла в Рясному (2004), помилково підписана як Різдва Пресвятої Богородиці в Кульчинах (1997) та кафедрального собору Пресвятої Трійці в Дрогобичі (1999-2000).
У 2016 році нами написана та опублікована стаття у фаховому мистецтвознавчому виданні «Народознавчі зошити», яке публікує Інститут народознавства НАН України, №6 (132), під назвою «Реалізм у храмовій поліхромії Львова 1990-2015 рр.», де ми аналізували також стилістику та іконографію храму св. ап. Петра і Павла у Львові, що в мікрорайоні Рясне 1 (вул. Лукасевича 15).
Тепер, маючи можливість детально познайомитися з монографією Дмитра Степовика «Неокласицизм: сучасне українське монументальне церковне малярство», хочемо сказати наступне:
- це перше і наразі єдине науково-мистецтвознавче видання, в якому комплексно проаналізовано творчий доробок Дрогобицької артілі художників за 30 років;
- автор детально описує та аналізує процес роботи майстрів над поліхромією кожного з розписаних митцями храмів;
- крім розписів інтер’єрів храмів, що становлять більшу частину книги, автор також розповідає про ікони до іконостасів (іл. 7) та мозаїчні композиції до екстер’єрів храмів, виконані Сергієм Булком та його дружиною Євгенією Кузьмич (іл. 8);
- книга має логічну і послідовну структуру, яка складається з передмови, 11-ти розділів та післямови, кожен з яких має свою назву;
- варто відзначити солідність видання (464 ст.!), високу якість поліграфії, професійне мистецьке оформлення видання та якісні фотосвітлини Андрія Страмика;
- в книзі зібрано цінний науковий матеріал для дослідження поліхромій храмів України кінця ХХ – першої половини ХХІ ст.;
- науковий текст написаний у простій та доступній для сприйняття формі;
- книга адресована культурологам, митцям, мистецтвознавцям, духівництву та широкому колу шанувальників мистецтва.
Вважаємо, що вихід цієї монографії є важливою подією для сучасного українського мистецтвознавства. Завдяки цьому виданню ми можемо краще збагнути та проаналізувати сучасний стан храмових поліхромій в Україні. Якісний ілюстративний матеріал, логічна і зрозуміла структура тексту, детальна увага до кожного об’єкту, який оздоблювали митці, дають нам можливість зануритись у світ сакрального мистецтва, який творить Дрогобицька артіль художників, яка є невід’ємною частиною сучасного іконотворчого процесу в Україні.
Дякуємо автору за вагомий особистий внесок в дослідження українського сакрального мистецтва кінця ХХ-початку ХХІ ст., видавництву за підтримку і популяризацію творчого доробку українських художників та митцям за багаторічну сумлінну працю на ниві українського мистецтва.
Богдан ЗЯТИК
викладач кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв
