Львів і музей – слова дуже близькі: місто об’єднує безліч історичних експонатів, пам’ятників, будівель. Будівлі, в свою чергу, мали і мають теж різні призначення: житлові будинки, державні установи, технічні будівлі, навчальні заклади. Львів – місто-музей, а музеї Львова розповідають про саме місто, його побут, події, статус на світовій арені. Одним із музеїв, які розповідають про науковий потенціал Львова є Музей історії Львівської політехніки.
Музей історії Львівської політехніки створений з ініціативи ректорату й урочисто відкрити 2002 року в головному корпусі Національного університету “Львівська політехніка”. Профіль музею історичний. На площі у 100 кв. м. розміщується близько 120 одиниць збереження.
Розділи експозиції:
– Технічна академія (1844 – 1877 роки);
– Школа технічна (1877 – 1921 роки);
– Українська політехнічна (таємна) школа (1922 – 1925 роки);
– Львівська політехніка в 30-ті роки XX століття;
– Репресована наука (1939 – 1950 роки);
– Львівський політехнічний інститут (1939 – 1991 роки).
В експозиції музею міститься багато документів починаючи від 1848 року. Разом з документами зібрано велику кількість фотографій, ілюстрацій та різнотипних дослідницьких приладів. Матеріали музею хронологічно розповідають про історію Політехніки, про події, які довелось пережити студентству та викладачам.
На музейних стендах є також документи, що їх отримували студенти технічної академії: посвідчення про складені іспити, додатки до дипломів. Оригінальний документ – посвідчення, датоване 1858 роком – свідчить, що українець Гнат Комарницький на «відмінно» склав іспит з англійської мови, виявивши і глибоке знання творчості англійських письменників. В іншому документі, підписаному професором Університету О. Огоновським, зазначено, що Г. Комарницький дуже добре знає українську мову, і висловлено сподівання, що він як працівник магістрату буде вельми корисний на ниві народного шкільництва.
До наших днів зберігся також список політехніків, які брали участь у барикадних боях весни 1848 р. У такий спосіб молодь виявляла свою громадську позицію, виступаючи проти австрійського абсолютизму.
Певні досягнення Академії у царині окремих наукових дисциплін засвідчує звернення до неї Крайової Ради з проханням зробити хімічний аналіз трускавецького болота.
Є надіслані на адресу Технічної академії запрошення узяти участь у роботі всесвітніх виставок у Відні (1873) та Парижі (1878).
В експозиції можна побачити також розпорядження, яким професорові Юліанові Захарієвичу надано відрядження з умовою, що він, відвідавши європейські міста та ознайомившись із будівлями технічних навчальних закладів, викінчить свій проект будівлі Технічної академії. Не менш цікавий є один документ – звернення викладачів до крайового уряду з проханням надати можливість незаможним студентам виїжджати за кордон для ознайомлення із сучасними технічними досягненнями. Це звернення підписане усіма відомими професорами.
На стендах музею є чимало цікавих документів, пов’язаних із фізиком світової слави Марією Кюрі-Склодовською, зокрема її повідомлення, датоване 1922 роком, про те, що вона може через Лігу націй посприяти в наданні Львівській політехніці фінансової допомоги. В іншому документі ректор просить М. Кюрі-Склодовську представляти Львівську політехніку на урочистостях у Сорбоннському університеті, присвячених ювілею відкриття радію. Експонується також диплом почесного доктора технічних наук, наданий Марії Кюрі-Склодовській у 1912 році Львівською політехнічною школою (тут вона також прочитала лекцію).
Окрім документів тут присутні різні технічні засоби для досліджень, вимірювальні прилади, винаходи викладачів та студентів вишу, макет території університету з навчальними корпусами.
Адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, 12, ауд. 300. головного корпусу Національного університету “Львівська політехніка”.
Костянтин БАРАНЮК
Джерела: lp.edu.ua;
Громадські музеї Львівщини. Довідник у двох томах. Том І / Перейма Л., Огоновська Я., Зобків М., Івановська Г. – Львів: Проман, 2007. – С. 138-144.
Особлива подяка співробітникам Музею історії Львівської політехніки.
