Розповів мені цю історію мій дід, Омелян Майкут, котрий усе життя працював водієм і мав нагоду долучитися до будівництва пам’ятника Івану Франку у Львові на вулиці Університетській, якраз навпроти головного корпусу Львівського Університету.
Як відомо, пам’ятник Івану Франку у Львові був відкритий 30 жовтня 1964 року. Висота пам’ятника становить разом із постаментом — 12,5 м, висота власне самого пам’ятника — 8 метрів. Думки фахівців та львівської громади щодо мистецьких якостей дещо розділилися, до того ж майже відразу виникли технічні проблеми, які вдалося вирішити.
Власне, часто трапляється на очі інформація, що при будівництві пам’ятника виникали технічні проблеми, але які саме не уточнювалися ні в одному джерелі.
Що мені про це розповів дідусь. Так от, для будівництва пам’ятника було привезено кілька величезних кам’яних глиб. Скульптори з робітниками працювали над пам’ятником і от в самий найвідповідальніший момент, коли майже роботи були закінченні, в частинні погруддя, а найскладніші роботи були над погруддям, у пам’ятника відбилася борода.
Переробляти цю складну частину пам’ятника не було змоги через брак часу і через брак грошей. Нагадаю, будівництво пам’ятника коштувало 586 000 карбованців.
Вихід з цієї ситуації знайшли оригінальний – пам’ятнику Івану Франку бороду просто приклеїли спеціальним клеєм. І клей цей уже майже 50 років тримає частину бороди Івана Франка. Якщо хтось не вірить, тоді може підійти до пам’ятника та чітко роздивитися шов від склеювання.
Мій дід довго не думав і собі попросив того клею в скульпторів, бо йому в мештах треба було підошву приклеїти. Думав, якщо камінь тримає, той підошву втримає. Заклеїв підошву і поставив на ніч під тягар, щоб добре схопилася. Але, на ранок клей не склеїв, а майже повністю роз’їв підошву бідних мештів. Як потім вияснилося клей був надміцний, але склеював тільки камінь.
