Які тільки розмаїті трафунки не траплялися до того часу поки кава не зайняла своє місце на столі в різних частинах світу. Навіть у Європі, котра активно перейняла моду на каву, не все й не відразу йшло легко та гладко.
Ото нині, разом з нашим партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, натрапили в часописі “Діло” від 31 березня 1937 року на статтю під назвою “Кава в росолі”. Сміялисьмося довго і гучно. І щоб ви теж гарно посміялися, залишаємо текст без змін і правок.
Кава в росолі.
300-ліття ароматичних зернят.
Діялось це в 1637 р., рівно 300 літ тому. Шановний добродій ван Смітен, поважний амстердамський купець, одержавши перший транспорт кави з Бразилії, післав прібку цього товару свому довголітньому клієнтові в Мерсебурту, відомому купцеві Герваносові. До посилки додав таку записку:
Проба смаку.
«Від багатьох літ лучить кас сердечна приязнь. Оце одержав я заморський товар і пересилаю прібку Вам, щоб шановна Ваша дружина змолола ті зернятка та заварила їх у воді. Напишіть, чи смакував Вам напиток, а я повідомлю про ціну та подам інші інформації».
Кава в росолі.
Лист від відомого купця та прібка кави викликали в домі пана Герваноса велику сензацію. Шановна дружина купця вважала, що вода це невідповідна рідина до такого екзотичного товару й тому заварила потовчені власноручно в моздірі зернятка в… росолі. Цей напиток із «отрійливим смаком» (як казав пан Герванос) ціла родина випила з великим пієтизмом. Згодом пан Герванос сів за бюрко й написав до Вп. п. ван Смітена досадний лист, у якому обурювався на безличність купця, що присилає такий обридливий товар. Герванос домагався рішуче, щоб ван Смітен звернув йому 16 німецьких грошів, виданих на чисткові ліки. Наприкінці просить Герванос, щоб ван Смітон прислав йому мішок перцю. Та перцю вже не дістав. Ван Смітен відписав коротко:
Баранячі голови.
«Ваше замовлення я дістав. Перцю не вишлю, бо по тім усім зриваю з Вами всі взаємини”.
Дальше ван Смітен відкидав домагання заплатити за страти пана Герваноса та замітив, що в Ляйпцііґу, де менше «баранячих голів», як у Мерсебургу, вже від кількох місяців захоплюються новим напитком, а купці роблять золоті інтереси.
Зірвані взаємини.
Невсмак було панові Герваносові таке писання, навіяне сарказмом. Зірвав торговельні взаємини не тільки з ван Смітеном, але й із усіми амстердамськими купцями. Чи добре на тому вийшов? Невідомо. Відомо тільки, що мешканці Мерсебурґа почали щойно від 1650 р. пити ароматичний напиток, коли в Ляйццігу кава панувала вже від 1637 р. Зате сьогодні на певно вже не приправляють кави на росолі.
Ото можна зробити висновок – якщо знайшли свій улюблений рецепт кави – то не старайтеся його, без зайвої на то потреби, вдосконалювати. Бо є ризик не тільки зіпсувати каву, а й витратити гроші на ліки для очистки шлунку.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Джерело:
- Кава в росолі // Діло. – 1937. – Ч. 70 ( 31 березня ) – С. 5.
