Одразу дві цікаві події, а саме відкриття традиційної виставки мистецької Шевченкіани та презентація розкішного наукового видання зібрали в середу, 9 березня 2016 року, знавців та поціновувачів творчості Тараса Григоровича Шевченка в стінах Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20).
Виставка шевченкіани, влаштована з нагоди 202-ліття від дня народження Тараса Шевченка, продовжує традицію щорічних Шевченківських виставок, започаткованих Національним музеєм у Львові 1914 року.
“За століття існування Національного музею у Львові в музею склалася мистецька збірка шевченкіани, яка з року в рік поповнювалася і поповнюється новими надходженнями робіт митців, які брали участь в різних виставках, присвячених Шевченкові у Львові.
І на вшанування пам’яті Українського Генія ми собі спланували, ще багато років тому, до дня народження Шевченка випустити в світ, ствердити нашу шевченкіану каталогом творів мистецької шевченкіани, яка була започаткована в дорадянський період. І сьогодні ми представляємо каталог автором-упорядником якого є завідуюча відділом українського мистецтва ХVІІІ-ХІХ ст. Оксана Жеплинська,” – сказав генеральний директор Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького Ігор Кожан, відкриваючи виставку.
Цього року вона представляє чотири оригінальні твори Т. Шевченка із колекції музею, пам’ятки пов’язані з особою Великого Кобзаря, а також вибрані твори із довоєнної музейної шевченкіани.
Центральне місце на виставці займають графічні роботи Т. Шевченка, виконані у різні періоди творчості, – унікальний рисунок «Се мій батько» (1829 – 1831), «Автопортрет» (1848 – 1849), офорти «Притча про виноградаря» (за однойменним твором Рембрандта) (1858) й «Вірсавія» (за твором К.Брюллова) (1860).
До раритетних Шевченкових пам’яток, представлених на виставці, належать також посмертна маска поета і його ручка з пером. Ці унікальні речі передав (1895) у дар Науковому товариству імені Шевченка у Львові Василь Тарновський (молодший) із Чернігова. Після реорганізації (1940) львівських музеїв пам’ятки ввійшли до мистецької шевченкіани Національного музею у Львові.
“Коли виникло питання про каталог мистецької шевченкіани Національного музею у Львові, то спочатку ми думали видати лише невелику книжечку оригінальних робіт Тараса Шевченка та пам’яток, пов’язаних з його особою. Але потім зійшлися на тому, що ми все ж таки маємо велику збірку і варто зробити цей каталог більш ширшим і ми зупинилися на довоєнній шевченкіані. Тому наш каталог охоплює межі від 1829 до 1940 року.
Праця над каталогом була цікавою, бо кожен шевченківський твір якогось окремого художника — це ніби окрема історія, окреме бачення того чи іншого художника образу Шевченка, його ідей, його творчості, його поезії. І кожен окремий твір має свою цікаву історію”, – розповіла автор-упорядник альбому-каталогу, завідувач відділу українського мистецтва ХІХ – початку ХХ ст. Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, Оксана Жеплинська.
Твори, з якими зустрічаємось на виставці, – це вияв особистої шани, а також власного розуміння й інтерпретації художниками різних поколінь образу Великого поета та Його пророчого слова.
“Ми про Шевченка так часто і так багато говоримо, що воно вже занадто затерте саме поняття “Шевченко і ми”, “Шевченко і Україна”, “Шевченко — Пророк”, “Шевченко — Апостол” і т.д. Цих епітетів так багато, таке воно розмите, що ми іноді самі для себе не можемо встановити, що ж таке для нас Шевченко. Чи може бути Шевченко сучасним? Чи є він сучасним для нас сьогодні? Шевченко актуальний як ніколи, бо він говорить про свободу, про ідентичність, про цілість людини і народу, ” – зазначила кандидат мистецтвознавства, науковий працівник Інституту народознавства НАН України Софія Король, розповідаючи про альбом-каталог.
“Автор каталогу приклала дуже багато зусиль, працюючи над кожною пам’яткою зокрема, даючи їй своєрідну “метрику”, життєпис. Оскільки, треба було зафіксувати і усі моменти надходження твору до збірки, і усі перипетії, які існували з цією пам’яткою в різних історичних контекстах. І одночасно вона подає ці пам’ятки у вступній статті в історичному контексті на тлі національного відродження другої половини ХІХ — початку ХХ ст.,” – ділилася враженнями кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького Олеся Семчишин-Гузнер.
Загалом альбом-каталог, презентований на виставці, містить фотографії та описи більше ста унікальних одиниць збереження музейної фондової колекції. Проте це – лише поодинокі пам’ятки із багатої збірки мистецької шевченкіани Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, яка сьогодні налічує близько 400 творів живопису, графіки і скульптури. Вона формувалась упродовж більш як столітньої історії розвитку музею.
Поряд з оригінальними роботами Т. Шевченка на виставці представлена довоєнна образотворча шевченкіана відомих й невідомих українських художників, які уславили образ Великого Кобзаря у своїй творчості. Зокрема, це твори таких знаних художників, як Іван Труш, Олена Кульчицька, Василь Касіян, Юліан Панькевич, Корнило Устиянович, Микола Азовський, Антон Манастирський, Сергій Литвиненко, Володимир Побулавець. Більшість із заекспонованих робіт започаткували музейну мистецьку шевченкіану.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
