Приємно усвідомлювати і пишатись, що Львів, більше ніж сто років тому, робив величезні успіхи у такій непростій галузі як аеронавтика. Львів’яни мали змогу бачити політ аероплану того самого десятиліття коли це, вперше у світі, зробили брати Райт…
Перша спроба французького пілота Лє Гранда показати мешканцям Львова політ аероплану закінчилась невдало. Було це по праву сторону дороги за Кульпарковом і викликало неабиякий інтерес у львів’ян. Тоді зібралось на полі більше 50 тисяч люду, добирались на місце демонстрації хто чим міг. В той день у місті не можна було знайти вільного фіакра, всі були там…
Попри ретельні приготування, демонстрація не вдалась. Після першої спроби аероплан не злетів, а під час другої – піднявся на декілька метрів і врізався в землю… Пілот сильно не постраждав, а от літак мав пошкоджені крило і гвинт. Публіка, що тоді зібралась, лишилась незадоволеною, аби уникнути ексцесів організатори пообіцяли за ті ж гроші, за декілька днів повторити спробу. Але повтору не було…
Лише у квітні 1910 року на іподромі Цетнера (тер. нин. Автобусного заводу) почали анонсувати політ інженера Отто Іероніма, представника фірми Benz, чеха за походженням, на аероплані конструкції Блеріо. Пілот був досвідчений, погодні умови сприяли польоту, тож публіка поспішала на видовище… 24 квітня, о 5 годині аероплан викотили з ангару, перевірили роботу двигуна і вже за декілька хвилин він піднявся у повітря на висоту 30-50 метрів. Після 6 хвилин польоту Іеронім приземлився біля ангару і публіка з ентузіазмом понесла пілота на руках виражаючи своє захоплення з приводу вдалого польоту і приземлення. Середня швидкість польоту становила 60 км/год.
Успіх літуна лише посилив реакцію публіки, ось як описувала ці події тогочасна преса: «Стоячі місця роїлися від глядачів. Не бракувало їх також поза огорожею; всі зручні для спостереження навколишні пункти зайняли цікаві. Порядок утримували відділок уланів, жандармерія та поліція. Гучні оплески, що вже під час політу ставали несподіваною бурею, залунали ще потужніше, ще голосніше, люди вигукували: «Чоловік-птах! Лети..!» Спортсмени щільно оточили п. Ієронімуса, щоб скласти йому заслужені поздоровлення, публіка поволі почала покидати аеродром, коли вивішена червона хоругва (знак закінчення польоту) показала, що немає чого вже чекати…»
Незважаючи на вдалий політ “консорціум”, який його організував поніс значні матеріальні втрати, оскільки переважна більшість глядачів воліла безоплатно, здалека дивитись на дійство, не купуючи вхідних квитків на іподром Цетнера. Прибуток становив 5 тис. крон ,а витрати на організацію польоту були у чотири рази більші… Військові для підтримки порядку виділили 30 уланів, але цього було надто мало, аби забезпечити порядок. Після приземлення натовп кинувся до ангару і якби не шеренга кінної поліції, пілота могли б розчавити…
Використані джерела : За матеріалами часописів “Swiatowid” i “Nowosci ilustrowane”, у перекладі Гриць Совків, https://www.facebook.com/sovkiv
