У попередній статті автор розказував про тварин у архітектурі Львова, сьогодні хоче поділитися інформацією про людей у ній.
Прогулюючись королівським містом можна натрапити на прекрасні бюсти, що визирають з ніш кам’яниць середньовічного міста. Ось перелік вулиць, де можна зустріти знаних діячів минулого. Розпочнемо з найвідомішого будинку.
Театральна, 9 – адреса, де можна побачити польських письменників. Петром Герасимовичем створені скульптурні портрети Яна Кохановського, Адама Міцкевича (з боку вулиці Театральної), Зиґмунда Красінського, Юліуша Словацького, Юзефа Ігнатія Крашевського, Адама Асника (з боку вулиці Памви Беринди).
Поруч, на вул. Театральній, 2, за проектом Івана Левинського, в 1888 р. встановили чотири бюсти польських королів: Казимира Ягеллончика, Стефана Баторія, Владислава Локєтка і Зигмунда Августа.
Адама Міцкевича ще можна зустріти на вулиці Івана Франка 104 над входом до кам’яниці авторства Леонарда Марконі. Невідомо чи Л. Марконі полюбляв персону польського письменника чи такі часті замовлення були спричинені культом особи одного з найвеличніших поляків, але він також є автором погруддя письменнику на вулиці Листопадового Чину, 14.
При вулиці Личаківській, 38 стоїть будівля колишньої міської народної школи ім. Св. Антонія, яка була побудована у 1876 – 1877 рр. за проектом Юзефа Каєтана Яновського. Фасад прикрашають три погруддя освітніх діячів – Ґжеґложа Пірамовича, Онуфрія Копчинського та Станіслава Конарського. Це роботи скульптора Еміля Шрьодля (один бюст не зберігся).
Триповерховий дім на вул. Дорошенка під номером 11, звели 1898 р., за проектом архітектора Карла Боубліка. Будинок прикрашає розкішна металева брама та погруддя Фридерика Шопена над вікнами третього поверху, що було не лише виразом уподобань власників камяниці, але й своєрідною рекламою фірми фортеріано та музичних інструментів Гошелеса. А в старішій камяниці, на місці якої збудували “Дім Шопена”, у 1843 р. був перший у Львові салон фотографії (дагеротипії-перший практичний спосіб фотографування) Йозефа Польмана.
Ще один бюст композитора бачимо на однойменній вулиці під будинком №7. На її фасаді збоку вулички Монюшка побачимо на рівні третього поверху два бюсти польських культурних діячів. Праворуч – Фредерика Шопена, ліворуч Станіслава Монюшка (1819-1872), який став патроном вулички, що зєднала у 1892 р. вулиці Шопена та Браєрівську (Б. Лепкого) але на ній так і не зареєстровано жодного будинку.
Над балконом вулиці Коперника, на будинку №26 встановлено бюст патрона вулиці – Миколая Коперника, авторства, ймовірно, Юліуша Белтовського
На куті вул. Матейка та Технічної у 1889 р. збудували віллу в стилі історизму за проектом Альфреда Каменобродського для родини Єловіцьких. По віллі й досі видно, що вона мала на той час, найрозкішніше оздоблення зовнішнє, і припускаємо, що і всередині. З північної сторони зберігся досить непримітний бюст.
За нестачею джерел, автор припускає, що це господар будинку так законсервував своє зображення. Які ви маєте думки щодо цього?
Юрій ШАНДРА
Географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
