додому Історія Подарунок до дня святого Мартина, або як король львів’ян м’ясом годував

Подарунок до дня святого Мартина, або як король львів’ян м’ясом годував

111
Подарунок до дня святого Мартина, або як король львів’ян м’ясом годував

Король може бути Август, а може бути й Старий. У історії українських земель вагому роль відіграв як Сигізмунд І Старий, так і Сигізмунд ІІ Август. Це навіть не такі вже й далекі люди – батько і син. Обоє – представники династії Ягеллонів, у жилах яких текла також і руська кров. Кожен з них був цікавим та вартим уваги правителем. Також кожен з них мав сторінки у біографії, повязані з містом Лева. Про обох монархів можна говорити довго, але зупинимось все ж на персоні Сигізмунда І Старого. 

Король Сигізмунд І Старий. Фото з https://uk.wikipedia.org
Король Сигізмунд І Старий. Фото з https://uk.wikipedia.org

Повідомляємо всім і кожному

Коли річний цикл повсякденних та публічних подій наближається до зими і на календарі залишається все менше днів до холодів й морозів, харчуватися потрібно краще та більш сито. У народі це інколи називають не надто гарним словосполученням “наїдати жир”. Про подібну оптику можна говорити на рівні простих людей, але й на рівні подій та правителів, пов’язаних із давнім Львовом також. Принаймні, ще у листопаді далекого 1509 року правитель Корони Польської, до якої тоді входив Львів, Сигізмунд І Старий встановив у місті щотижневий торг м’ясом по суботах.

Торгівля в давнину. Фото з http://degdar.kz/?p=3572
Торгівля в давнину. Фото з http://degdar.kz/?p=3572

Дуже знаково, що на момент прийняття цього рішення монарх саме перебував у Львові і власне тут й було видано відповідне розпорядження: “… повідомляємо всім!” зазначалося у королівському привілеї. Відтак, згідно з королівським документом, було дозволено вільно продавати м’ясо міщанам, мешканцям міста, а також селянам.

Усіх вас дуже люблю, але не кожного з вас

Чому та у зв’язку з чим було видано відповідний привілей? Усе тому, якщо вірити тексту самого привілею, що “… прості люди, які це місто замешкують, недостачею м’яса в місті є обтяжені…”. Король особисто про це дізнався, перебуваючи у Львові. Відтак вирішив встановити у місті ринок м’яса. Торгівля м’ясом у Львові, після відповідного привілею короля Сигізмунда І Старого, мала/могла відбуватися кожної суботи. Усі піддані короля, незалежно від походження, віри, міщани і селяни, звідки вони би не прибули, могли публічно виставляти і продавати м’ясо. Ой, пардон, Львів, звичайно, місто мультикультурне та толерантне і так точно було впродовж усієї історії, але євреї, сарацини та татари не могли торгувати по суботах м’ясом на рівні з іншими.

Євреї з Торою. Джерело - szhovkva-tour.info
Євреї з Торою. Джерело – szhovkva-tour.info

Продавати могли м’ясо будь-яких тварин. Місця і ятки, де відбуватиметься така торгівля, мали визначити бургомістр та райці. М’ясо могло бути порізаним і не порізаним – головне, щоб зі здорової, не інфікованої тварини.

Від кожного вола, барана і свині

Варто звернути увагу на ще один важливий момент у означеній ситуації. На те король і є королем, щоб опікуватися всіма, різними категоріями населення. Так було і в цьому випадку – Сигізмунд І не лише дозволив м’ясний ринок у Львові по суботах кожного тижня. Також хвилювався, щоб не було “… будь-якої втрати у наших королівських прибутках, належних до львівського замку від львівського міського ремесла різників …”.

Св. Мартин на "Чорній" кам'яниці. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Св. Мартин на “Чорній” кам’яниці. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Задля убезпечення себе від можливих втрат, у королівському привілеї прописали формулювання, що кожного разу, коли буде відбуватися такий торг м’ясом у Львові, різники та продавці м’яса платитимуть королю та його наступникам податок. Набувачем блага, тобто стороною, якій платили податок, був львівський замок. Розмір податку також прописали: “від кожного вола або корови по одному грошу”, “від кожного окремо мула, барана і телиці по шість денаріїв”, “від кожної свині … половина гроша”. Звільнялися від такого податку львівські різники, оскільки й так платили королю за свою діяльність.

Пам'ятник св. Мартину у Мукачево. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Пам’ятник св. Мартину у Мукачево. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Так закінчився приїзд до Львова короля Сигізмунда І Старого. Приїхав, побачив/почув, змінив. Тому місто після від’їзду короля продовжило жити у новій, дещо відмінній реальності. Такий подарунок монарх зробив місту 13 листопада 1509 року, до дня святого Мартина (святкують 11 листопада). У європейській традиції цей святий асоціюється більше з вином. Хоча вино та м’ясо – це точно не антоніми.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / упорядник М. Капраль. – Львів, 2010. – С. 172-17
  2. Святий Мартин Турський: символ миру і покровитель єдності християн // CREDO, 2023 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://credo.pro/2023/11/358054
  3. Шурхало Д. Торгівля з Ордою і самоврядування: як Львів став столицею регіону // Радіо Свобода, 2022 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/lviv-lev-korol-danylo/31660371.html

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.