Пропонуємо Вам фоторозповідь з лабораторій кафедри матеріалознавства Львівської Політехніки. Це чудовий приклад промислової архітектури та технічної естетики початку століття. Цікава як сама будівля, так і те що є всередині. Попавши туди я здивувався як ще досі екскурсії не водять!
На запитання: «Куди мені поступати?» я завжди відповідаю: – “куди лежить душа”. На мою думку не потрібно гнатися за модними трендами типу економіст, юрист чи програміст. Якщо це не твоє – то через силу багато не досягнеш. А от займаючись тим що тобі подобається ти станеш успішним в будь-якій галузі.
На жаль людина не завжди знає що є її. В школі нічого не перло а зараз треба щось вибирати. Тоді є сенс піти де викладачі нормальні і конкурс поменше! На «непопулярних» напрямках студентів цінують і ніхто їм мозок не виносить. Це, в свою чергу, дає змогу таки знайти себе поки вчишся.
В 1999 році на «Радіотехніку» конкурсу не було взагалі. Люди мені говорили: «Куди ти дитино йдеш! Заводи закриті, будеш все життя телемайстром працювати!». З ремонтом телевізорів якось не склалося. Зате наклепав 30+ патентів США на винаходи.
“А може таки пристроїти своє чадо в якийсь медичний чи на програмування”? – думають деякі з батьків. “Чогось та й навчать!”. Може… Але толку зі “спеціалістів”, яких нудить від вигляду крові чи алгоритмів, небагато. Через п’ять років вони дарують батькам диплом і йдуть займатися чимось іншим. А час та гроші витрачені в топку.
Це був ліричний вступ бо на днях вдалося побувати на кафедрі матеріалознавства Львівської Політехніки. Їй вже 200 років. Туди я потрапив не як абітурієнт, а як дослідник Львова.
Це доволі цікава будівля в центрі міста на вулиці Устияновича, 5. Попавши всередину я здивувався як у сюди ще досі екскурсії не водять! Крім круглої зали та підземних лабораторій я тут побачив багато історичної машинерії. Можна досхочу насолодитися технічною естетикою початку століття та наробити гарних фото. А хтось серед цього всього ще й вчиться 🙂
Що таке матеріалознавство? Це наука про те, з чого складаються речі якими ми користуємося. Як формуються різні метали та сплави і коли вони таки зламаються. Або не зламаються… Раніше воно було потрібно для виробництва автобусів ЛАЗ та автонавантажувачів. А зараз це будуть матеріали для танків, гармат і 3D принтерів.
Особливо мені сподобався мас-спектрограф. Він показує з якого матеріалу зроблена та чи інша деталь: тип сталі, кількість домішок і так далі. Так ось як китайці все копіюють!
А ви знали як перевіряють деталі на міцність? За допомогою спеціальних машин їх розтягують, царапають, ламають. Ще по них з розгону б’ють молотком а потім все це плавлять. Таким чином контролюється якість матеріалу з якого складається, наприклад, лезо ножа чи броня танку. Або розробляється новий матеріал.
Не все тут старе. Є сучасна лабораторія яку обладнали французи. До речі, вона працює «на винос». Тобто тут будь-хто може замовити аналіз з чого складається, наприклад, поршень від загиблого літака.
Так от, якщо у вас потекли слюньки то здавайте ЗНО з математики та української мови і гоу. Світ рухається вперед, матеріали також. Не пропадете ні в Україні, ні за кордоном! Особливо якщо знати Китайську мову 😉
Чи просто приходьте сюди на екскурсію та викладайте фотки у ФБ.
Висловлюю вдячність за організацію дружньому, згуртованому колективу кафедри ПМОМ ІМІТ.
Андрій РИШТУН
