А чи знали Ви що у Львові є декілька підземних річок? Крім розкрученої Полтви в нас, як мінімум, ще є Зубра . І якщо Ви думаєте що Зубра – це нудний бетонний тунель десь під Сиховом то глибоко помиляєтеся. Бо Зубра – це та ж Полтва, але сто років тому. Вона все ще повноводна, але вже з фекаліями. Вона ніби і під землею, але частина її все ще тече по поверхні. Зубра має свої таємниці і нею можна перетнути весь Сихів без пробок. Не пройде і ста років як в Зубру теж буде черга туристів.
На старій карті видно що Зубра протікала від теперішньої вулиці Зубрівської попри вул. Монастирського до Хуторівки і далі попри ліс за місто. Коли розбудовували Сихів то її поступово закрили в бетонний тунель. Таким чином Зубра перетворилася в дощовий колектор Сихова. Це її принципова відмінність від Полтви яка є і дощовим і фекальним колектором одночасно.
Ми пройдемося під землею від витоків Зубри на вул. Зубрівській і аж до місця її виходу на поверхню коло ринку Нижній Шувар. Зробимо віртуальну екскурсію її підземною частиною. Ну а далі, на поверхні, оглянути Зубру самостійно зможе кожен бажаючий.
Перевага лазити дренажними колекторами над фекальноюПолтвою очевидна. Там суттєво чистіше. Не треба тих всіх рукавиць і курток хімзахисту. Якби не тих кілька десятків каналізаційних врізок з Кльозельників, то взагалі можна було б жити у Зубрі. А так то немає питтєвої води. Приємно що у Львові є така дренажка де непотрібно газоаналізатор і з якої вилазиш майже чистим.
Тобто чим далі вниз по течії тим брудніша вода в Зубрі ☹
Зубра в місці злиття з річкою Дністер на жаль чистотою не відрізняється.
Дихається в Зубрі вільно. Але тут холодно майже як надворі. Вже аж за вулицею Росистою можна було зняти куртку. Бо всі люки мали кришки і так не тягнуло зверху.
Є два варіанти майбутнього річки Зубри. Якщо припинити незаконно зливати в неї фекалії то Зубра стане чистою та повноводною річкою. І тоді нею можна буде наповнити Сихівське озеро. Або Зубра розділить долю Полтви. Її повністю закриють в колектор а над нею прокладуть вулиці та поставлять будинки. І буде ще один об’єкт для дігерів. Якою ми хочемо щоб Зубру побачили наші діти в майбутньому залежить від нас сьогодні.