Сьогодні ми зустрілися з Анастасією Мурашевською, відомим екскурсоводом та знавцем міста, яка запросила нас на прогулянку в підземелля домініканського собору і розповіла історію про красуню Гальшку Острозьку.
“Про Львів можна говорити безкінечно. Але навіть, якщо Ви корінний львів’янин, то не можете сказати, що знаєте про місто усе, адже є ще інший підземний Львів, у який сьогодні я Вас запрошую.
Зараз я знаходжуся у найдовших та найстаріших підземеллях Львова, де в підземних келіях молилася княгиня Констанція та її чоловік Лев Данилович і відбувала покарання перша красуня Польщі Гальшка Острозька. В цьому підземеллі можна дізнатись про князівську в’язницю, побут монахів, їх історію, їхні святині, а також з цими стінами тісно пов’язана трагічна, але безмежно романтична історія «Чорної Княжни» — Гальшки Острозької. Окрім того підземелля приховують ще безліч таємниць. В цих товстих стінах можуть бути сховки із скарбами, таємні ходи, адже вони і надалі залишаються незвіданими, відкривши для нас лишень частинку своїх загадок.
У середині XVI століття на площі Домініканів розгорілися справжні військові дії, а війна йшла, уявіть собі…за наречену. Цією нареченою була Гальшка з Острога — найбагатша тогочасна спадкоємиця усієї Речі Посполитої. Гальшка — це народна інтерпретація імені Єлизавета, Ельжбетта. Зовсім молоденька дівчина стала єдиною спадкоємицею величезних маєтностей роду Острозьких, які дісталися їй після смерті батька. Через свої багатство та вроду вона опинилась в центрі найбільшого скандалу XVI століття. І, звісно, охочих одружитися з нею не бракувало. І хоча вона не збиралась заміж, на це ніхто не звертав уваги. Вона силоміць була повінчана з улюбленцем польського короля — магнатом Лукашем Гуркою. Однак мати дівчини, Беата, користуючись прихильністю матері короля Бони, три роки не допускала до дочки небажаного зятя. Та ось королева Бона виїхала до Італії, і Гальшка з матір’ю, рятуючись від законного чоловіка, втекла до Львова і заховалася тут, в тодішньому монастирі Домініканів.
Одного дня львів’яни прокинулись від звуків пострілів. Не домігшись нічого вмовляннями Гурка почав справжню облогу монастиря. Життя Львова завмерло, торгівля фактично припинилася на декілька тижнів.Волиняни з особистої охорони Гальшки вперто захищались. У розпалі військових дій до Домініканів пробрався під виглядом жебрака той, кого справді кохала Гальшка — православний князь Сімеон Слуцький. Закохані обвінчалися в монастирі, вважаючи попередній насильницький шлюб незаконним. Королю це все набридло і він наказав львівському старості сприяти зухвалому Лукашу у захоплені монастиря.Після того, як за розпорядженням старости був перекритий водогін, монастир здався. Проте захистити дружину Симеон Слуцький таки не зміг. Король визнав законним чоловіком Гальшки, звичайно ж, Лукаша, а нещасну дівчину, після недовгого ув’язнення у фортеці Високого замку, відвезли до замку Лукаша, до міста Шамотули у Польщі.Але вона так і не визнала його своїм чоловіком. Нещасна княжна не витримала випробувань збожеволіла і незабаром померла, а її багатство не дісталося жорстокому Гурці: було віддано сиротинцям та навчальним закладам, зокрема на створення відомого освітнього навчального закладу Острозької академії. Мешканці Шамотул досі показують «вежу чорної княгині». Так називали Гальшку, бо вона завжди ходила в чорному.
Можна припустити, щоб якби не горе Гальшки в Україні могло б ніколи і не бути теперішнього Національного університету «Острозька академія» наступника першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів. А як Ви думаєте?” – з захопленням розповіла нам Настя.
І це тільки маленька частина львівських підземель, на екскурсію по яких вас запрошує Анастасія вже наступної неділі, 8 лютого 2015 року. Більше дізнатися про цю та інші захопливі екскурсії можна тут http://timetotravel.in.ua/
Читаю та дивуюсь. Якщо знані екскурсовади оповідають бздури, то що чекати від незнаних. У наші часи необхідно 5 хвилин, що б дізнатись елементарні дані. Лукаш ІІІ Гурка помер 23 січня 1573 у Шамотулах. Після цього повна розуму Гальшка повернулась до Дубна, де померла у грудні 1582 року, відписавши частину майна на Острозьку академію. Може, екскурсовод вважає, що вона збожеволіла, відписавши майно на доброчинність, а не проїла його? Коли б вона померла раніше Гурки, то він би отримав її майно, а не князь В. К. Острозький.