Сьогодні ми продовжуємо публікувати серію невідомих фотографій Юліана Дороша, зроблених між 1958 та 1964 роками. У цій частині до Вашої уваги пропонуємо світлини справжньої перлини Львова – Підзамче. Знимки датуються серпнем 1959 року.
Власне Підзамчу присвячена ціла плівка. Хто колись фотографував на неї, той знає, що з плівки на 36 кадрів можна спокійно зробити їх 38, а професіонал зробить і всі 39. Ось і на цій плівці 39 кадрів. Я не встиг відретушувати їх усі, тому вирішив розділити на дві частини. Тобто наступного тижня тема Підзамча продовжиться.
Разом з Юліаном Дорошем на фотографічні проходи майже завжди ходив його син Андрій. Тож його часом можна побачити в кадрі. Підозрюю, що він тут не просто для краси, а часто допомагає зрозуміти масштаб об’єкту , як от на цьому кадрі.
При публікації світлин я старався дотриматися порядку кадрів, як вони були відзняті на плівку. Це допоможе відтворити приблизний маршрут світливця і стане помічним у визначенні локації, де зроблена світлина.
Так виглядає, що серпень 1959 року не був надто спекотним. Люди, котрі потрапляють у кадр, одягнені, як для літа, досить тепло.
Починаючи з цієї плівки, в кадрі часто можна побачити історика Івана Крип’якевича. І фотографування місць та локацій стає системним і послідовним. Це дає можливість зробити припущення, що ці двоє (Дорош та Крип’якевич) працювали над спільним проєктом. Цілком можливо, що це міг бути історичний путівник містом на зразок “Історичних проходів по Львову”.
Знову бачимо Івана Крип’якевича, який зосереджено вивчає кам’яний стовп. Інтрига дуже сильна. А поки я буду готувати для вас другу частину світлин Підзамча, буду вдячний за всі локаційні припущенні та версії першої частини. А на всіх, кого не заінтригувала перша частина світлин, не залишить байдужою друга. Наберіться терпіння, далі буде.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Років 15 тому Галицька Брама присвятила цілий номер фотографіям Львова авторства Юліана Дорога. Там є частина цих фотографій з локацією.
При кінці збірки: триповерховий будинок – Ужгородська, 14. Діти на дорозі – Замкова, 4
Живу на Насипній, все дитинство ходила сюди до цьоця…часто гуляли тут…я би не сказала , що то Підзамче, я багато чого пригадую, здається , ще в такому стані в 70-80 роках…наприклад стовпи, ворота, брама, як хочете назвіть , стесані асиметрично, біля джерела, давно їх немає… думаю, що то вулиці Замкова, Лева , Ужгородська, вихід з верху Ужгородської в бік джерела ,Смерекова, Пільникарська… де давно майданчик з тренажерами, там пані іде під деревами, і далі, дорога попід мур до джерела…колись , верх Пішої цьоця називала гіркою, шкарпою, стара назва вулиці, Шкарпова, там всі сусіди ходили влітку загарати, , тобто , фактично, сад колишньої 19 школи( стіна навпроти є на кадрах).
Мур біля теперішнього Меморіалу Героям Небесних Сотні, я ще маю фото в тих арочних отворах , паркан/ стіна – руда цегла…є на кадрах, там ішла вузенька стежка, по якій зліва, дерев’яний паркан, “зади “будинків Насипної ..1,3,5,7,спуск на Пішу, це точно…
тобто це ще фактично далеко до Підзамче, в моєму розумінні…
Дякую за чудові світлини найулюбленішого району моїх дитячих прогулянок! Рідні місця, починаючи з кінця 60-х, найближчий парк від дому. Футбол, бадмінтон, санки; з однієї сторони району – самотній трамвайчик №12, з іншої – внизу, наче іграшкові, паротяги, яки минали станцію і тарахкотіли вантажні потяги. Через дірку у мурі – у “попівський сад”: нас там дітьми помітив якийсь чоловічок, намагались втекти, а він нам сам суниці з полуницями у руки насипав… Якщо взимку в мороз помітите літнього чоловіка, котрий, сидячи на пеньку, з термосом, наливає глінтвейн і пихкає цигаркою – це, певно, буду я. Пригощу глінтвейном, як згадаєте цей пост.
Друге фото: засипаний грот, недалеко від джерела, в 2009 році ми з колєгами з Explorer.lviv.ua його частково розкопували, а через деякий час його взяла під свою опіку церква і зробила там одну зі стацій Хресної дороги, зараз вхід закритий кованими воротами-решіткою