Сьогодні продовжуємо публікувати світлини Юліана Дороша зроблені у серпні 1959 року. У коментарях до першої частини часто зустрічалася думка, що на знимках не зовсім Підзамче. Але Юліан Дорош цю серію підписав саме так, тому ми не ризикуємо змінювати його трактування локації.
Як і в попередній публікації світлини викладаємо у порядку їх фотографування Юліаном Дорошем.
Трохи змінився за останні 60 років текст повідомлень на публічних поверхнях. Зараз таке на парканах та стінах уже не пишуть. Хоча, може я не там шукаю.
Андрій Дорош на цій світлині чемно виконує роль масштабного орієнтира. І справді, дивишся на хлопця на фоні кам’яної каплиці і розумієш наскільки вона велика.
Подібні світлини ви уже бачили минулого тижня. Насправді, Юліан Дорош робив кілька дублів схожих кадрів. Проте, щоб не витрачати вашого часу ми публікуємо тільки ті фотографії, що мають суттєву відмінність.
В порівннянні з попередньою у цій публікації кількість фото менша, але, сподіваюся, ці світлини є для вас цікавими.
Цікаво, що то за такий різний камінь потрапив у стіни львівського муру. Чи відома його історія? Хтось про це щось чув?
Виходимо більше до людей і до більш впізнаваних локацій. Але й 60 років тому, знайомі нам з дитинства місця, виглядали по-іншому .
Цей Бровко став справжньою зіркою. Юліан Дорош витратив на нього аж три кадри. А може його зацікавили двері, до яких причеплений ланцюг? Гарно придумано – щоб відкрити двері потрібно відчепити Бровка.
Ось так виглядало Підзамче в об’єктиві Юліана Дороша 61 рік тому. Наступного тижня на вас чекають Кривчиці і розпочнемо мандрівку Личаковом. Але таким Личаковом, якого ви не звикли бачити на гламурних світлинах того часу.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
