“Знайшли одну з печей, вона має обмазані стінки, печина, попіл, вугілля. Цю піч можна датувати до побудови бастіонів, тобто 16-17 століття. Маємо фрагменти начиння 17 століття, двобарвні кахлі кінця 16 століття. Особливим маркуванням є візерунки у вигляді гвоздики, такі орієнтальні мотиви прийшли до нас з Туреччини – це була така мода. Графи Сенявські, яким належав цей пагорб і село, слідкували за модою, то ж тут у них в будинку була піч, викладена з таких гарних кахлів, які поєднували коричневий, жовтий та зелений кольори, – розповіла Віра Гупало.
Також археологи знайшли кілька віконниць.
“Можемо сказати, що вікна у цьому панському будинку 16 століття складались з маленьких фрагментів скла, які були оброблені алмазним зрізом і ретушовані. Вставлені в маленькі двотаврові олов’яні рамочки і саме вікно виглядало як мозаїчне”, – додала археолог.
Розкопки тривають на місці дитинця – у княжу добу тут був побудований палац, найдавніша у Звенигороді церква, укріплення. Але на сьогодні все це зруйноване.
Відео з facebook-сторінки Рятівної археологічної служби
Перші розкопки тут проходили у 1985 році. До них вважалось, що пагорб має штучне походження.
“Але під час розкопок з’ясували, що цей пагорб природного погодження. Він тут височів ще на дні прадавнього моря. Через більш ніж 30 років сталась оказія розширити цей розкоп, зробити його більш масштабним і дослідити всі нашарування”, – зазначила керівниця експедиції.
Також археологи зафіксували поховальний горизонт давньоруського часу.
