У храмі Різдва Богородиці XVII століття у місті Комарно Городоцького району на Львівщині (відомий також як Костел в Комарно) розпочали археологічні дослідження. Їх проводить експедиція Рятівної археологічної служби під керівництвом Наталі Войцещук. Основне завдання – дізнатись більше про саму святиню та таємниці, що вона приховує. Роботи передбачають вивчення стану фундаментів, прихрамової території та крипт під підлогою. Вже перші дні дали несподівані результати – віднайдені нові входи до підземель під спорудою.
Археологічні роботи є частиною наукових досліджень, що увійдуть до комплексного проєкту реставрації та пристосування пам’ятки архітектури. Його розробку ініціювала міська рада Комарно. Після реставрації храм стане доступним також для гостей з України та з-за кордону.
«Нині храм приваблює численних туристів та паломників завдяки своїй виразній архітектурі. Дуже важливо, що з’явилась нагода подарувати йому нове життя. Завдяки активній позиції греко-католицької громади вдалось віднайти кошти з обласного та місцевого бюджету на проведення наукових досліджень та проєктних робіт. Основна вимога до реставрації – збереження автентичного вистрою храму, аби відвідувачі могли відчути дух епохи його будівництва», – розповів науковий консультант проєкту реставрації храму Василь Петрик.
Багато дослідників вважають, що Комарно веде свою історію ще від XII – XIII ст., коли ці землі були частиною Звенигородського князівства. У 1473 році Комарно отримало магдебурзьке право, а відтак і статус міста.
Храм Різдва Богородиці побудований в 1656-1658 pp., на місці старого дерев’яного костелу. Він є яскравим прикладом архітектури перехідного етапу – від ренесансу до бароко. Храм декілька разів ґрунтовно ремонтували. Востаннє – у 30-х pp. XX ст: оновлено фасади та дзвіницю, замінено покриття підлоги на керамічну плитку.
В ансамбль храму також входять дзвіниця та колишня плебанія. У радянський період костел використовували як склад меблів. У 1992 р. його передали греко-католицькій громаді. Нині це діючий греко-католицький храм, а приміщеннях колишньої плебанії – шкільна бібліотека та спортивний зал.
Джерело: Рятівна Археологічна Служба
