А чи знаєте Ви, що недалеко від Львова є справжня тектонічна печера? Добратися туди можна машиною чи на велосипеді, а поруч є гарне озеро та ліс для відпочинку.
Вхід до печери знаходиться високо на скелі, а всередині цілий рік живуть кажани! Місце унікальне та непопсове. В печері, навіть, знаходили кістки мамонта та інших викопних тварин. І вся ця краса лише за якихось 50 км від Львова!
Для відвідування печери жодного спеціального спорядження не потрібно, головне мати голову на плечах. Або звертайтеся в тур-клуб “Манівці”, вони Вас безпечно проведуть.
Ось коротка передісторія відкриття. Нам завжди хотілося щоб коло Львова була своя, повноцінна печера. В Тернопільській, Франківській, Закарпатській, Хмельницькій областях є великі печери, а в нас – дзуськи 🙁 Маємо, звісно, Медову печеру у самому Львові. Але вона не тектонічна і там лише один хід та кімната за ним. Найближчі до Львова тектонічні печери знаходяться аж коло водоспаду Кам’янка, Сколівський район, це 110км.
Печеру “Мамонтова-Когутя” відкрив Михайло Палюх в 2012 році. Коли він сказав, що знає печеру коло Львова (~50км) на Миколаївщині, то я спочатку був не повірив. Ну звідки на Львівщини можуть бути печери?! Але ми таки з’їздили і, в результаті, дослідили та описали найближчу до Львова тектонічну печеру. Потім про це вийшла гарна стаття в газеті. Ось фото з того походу і сама стаття.
Печера має чотири великих і кілька малих залів; двісті метрів ходів між ними, та, навіть, свій “роддом”. Так спелеологи називають особливо вузькі ділянки. Для їх проходження прийдеться використати практично всі види гімнастики, що застосовуються в інших печерах: включаючи розпорки та лазання на боці.
Печера має багато глухих відгалужень і кілька перспективних напрямків для її розширення. Пам’ятаймо, що багато сучасних печер колись були невеличкими залами. А вже потім спелеологи відкрили нові райони.
Печера “Мамонтова-Когутя” це, здебільшого, нагромадження скельного каміння. Кристалів в ній не виявлено. Зате тут живе багато кажанів. Ми були нарахували близько двадцяти. Взимку їх краще не турбувати, а то загинуть. А от влітку кажани самі пурхають в тебе над головою.
Ми дослідили всі головні зали і ходи печери. Один з них, навіть, має достатньо плоских поверхонь для ночівлі. В дощ тут буде сухо, а взимку – ще й тепло. Разом з фотографуванням, на все нам пішла година часу. Отримані емоції того вартували!
Добратися до печери “Мамонтова-Когутя” не складно. Їдемо в місто (старий) Розділ, там звертаємо до озера “Лісне”. Навпроти озера (воно залишається праворуч) буде поворот ліворуч в ліс, до закинутого волейбольного поля. Сюди можна проїхати на практично будь-якому авто. Далі йдемо протоптаною стежкою двісті метрів лісом аж до самого входу. Ось координати печери.
Тарас Білошицький – турклуб “Манівці” активно опікується даною печерою та, навіть, водить сюди групи дітей. Він і дав їй цю назву в честь Когута Гнатіва – місцевого краєзнавця. А також як пам’ять про кістки, що були тут знайдені.
На завершення, ось наше відео з печери “Мамонтова-Когутя”. У ньому Ви дізнаєтеся як туди добратися та побачите печеру зсередини!
Але і це не все… Будучи в тих краях, чому б не відвідати ще щось цікаве? Наприклад, неподалік печери є підземний бункер УПА який видовбаний під землею в суцільній скелі. Тут є п’ять кам’яних кімнат що надійно заховані на глибині п’ятнадцять метрів. Повний опис бункера-криївки є тут.
Іншою цікавинкою регіону є Австрійські укріплення на печери Білих Хорватів. Вони розкинулися навколо міста Миколаєва-Дністровського, утворивши військовий форт. Більше про ці укріплення є тут.
Також, зовсім поруч, є ще грот Прийма, де колись жили неандертальці. А майже попри дорогу стоїть найстаріше дерево Львівщини – дуб якому тисячу років. І він ще досі зелений та чекає на твої обійми!
Миколаївщина унікальна як по концентрації туристичних місць, так і по їх цікавезності. Де ще є стільки всього і нараз? Де ще можна полазити природніми підземеллями майже в себе коло дому!
Андрій РИШТУН
Джерело: RDZS.ORG
